ГРОМАДА - часопис українців Угорщини

Товариство зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна-Світ») було створено у жовтні 1960 року з ініціативи відомих представників української громадськості, серед яких були композитори Лев Ревуцький, Георгій Майборода, Микола Колеса, історик Іван Крип’якевич, письменники Юрій Смолич та Максим Рильський. Першим Головою Товариства було обрано Юрія Смолича.
Перша назва Товариства була «Товариство культурних зв’язків із закордонними українцями». У той час об’єднання найбільше співпрацювало з першою хвилею діаспори та займалось мистецькими напрямками.
Багато артистів за його сприяння виступали для української діаспори: Ніна Матвієнко, Дмитро Гнатюк, Василь Зінкевич, Ігор та Оксана Білозір, Іван Попович, мистецькі колективи, художники, поети та письменники зустрічались з українцями у різних куточках світу. Було зроблено дійсно багато, насамперед, по збереженню та популяризації українського закордонного мистецтва.
Також було створено газету «Українські вісті». Починаючи з 1990 року, почала виходити газета світового українства «Український форум». Товариство мало можливість знімати документальні фільми про життя діаспори, виробляти диски художніх фільмів, які передавали для українських громад.
З кожною громадою діаспори Товариство «Україна-Світ» працює по-різному. Зокрема, допомагає мистецьким колективам в організації концертних поїздок по Україні, проведення майстер-класів для художніх керівників цих колективів. Постачає громади українців закордоном методичною літературою, українськими книжками та налагоджує роботу українських шкіл. Зокрема, шукаємо україномовні книги, журнали і передаємо туди. Також Товариство організовує Всесвітній фестиваль митців українського зарубіжжя «Український спів у світі», Міжнародний конкурс малюнків дітей українського зарубіжжя «Моя Україна», проводить науково-практичні конференції, зокрема, «Освіта в українському зарубіжжі». Товариство є співзасновником Всеукраїнського фестивалю «Голосні дзвіночки» у Маріуполі, Міжнародного проекту «Дні української культури в Анталії». Впродовж дванадцяти років Товариство їздило до українців за кордоном з програмою «Український Миколай», з якою побувало також і в Будапешті.
Сьогодні, в скрутні для України часи російської агресії, Товариство «Україна-Світ» активно включилося в організацію взаємодії української діаспори та волонтерів для збору допомоги українській армії, організації концертів патріотичної пісні для українських вояків. І йому довіряють і активно співпрацюють з ним українські громади «четвертої хвилі» - з Португалії, Іспанії, Італії, Австрії, Німеччини, Угорщини, Боснії і Чорногорії, Латвії, Литви та Естонії.
Одним із напрямків цієї діяльності і стала мистецько-інформаційної акція «Європа з Україною», зустріч в рамках якої пройшла 7 травня в Центрі української культури у Будапешті.

Ми попросили голову Секретаріату Товариства "Україна-Світ" пані Аллу Кендзеру докладніше розповісти про народження такої ідеї та етапи проведення акції.

- Пані Алло, діяльність Товариства «Україна-світ» уже не потрібно представляти в Угорщині, вас тут добре знають – ви неодноразово приїжджали до української Громади, зокрема з програмою «Український Миколай». Сьогодні ви тут з акцією зовсім іншго ґатунку. Розкажіть, будь-ласка, про те, як вона зародилася, про її основний меседж та етапи втілення в життя.
- Товариству, в якому я працюю, вже 55 років. До революційних подій взимку минулого року наша діяльність проходила переважно в мистецькій та освітній площині. Проте, коли почався Євромайдан, настільки великим було бажання допомогти, бути поряд з тими людьми, які виборюють європейське майбутнє для нашої держави, що наше Товариство відчуло приплив енергії і запрацювало з новою силою. Ми почали активно співпрацювати в плані збору допомоги з українською діаспорою – як з українськими емігрантами, так і тими, які живуть на українських автохтонних землях. І нам прийшла з-за кордону дуже велика кількість допомоги, адже кожен відчував, що в країні біда, і намагався в міру своїх можливостей допомогти.
А після початку так званої антитерористичної операції на сході України ми підключилися зі своєю ініціативою до митців, які їздили в зону АТО і давали концерти для українських вояків – стали збирати малюнки та художні вироби дітей, які вчаться в міжнародних школах за межами України, і це все возити українським воякам в АТО. Передаючи ці дарунки українських дітей нашим захисникам, я розповідала їм про тих, хто за них молиться, хто вірить у їхню перемогу, говорила, що люди у всьому світі вірять в те, що українські солдати зупинять ворога.
До цього часу я вже побувала на 50-ти таких концертах, а артисти, які сьогодні приїхали зі мною до Будапешта з мистецько-інформаційною програмою «Європа з Україною», провели вже понад 200 подібних концертів.
Згаданий проект створювався близько двох місяців, і це була дуже копітка робота. Сама ідея акції «Європа з Україною» зародилася в серпні 2014 року. На той час композитор і співачка Леся Горова активно їздила в зону АТО з концертами, на яких виконувала власні патріотичні пісні. На мою думку, вона створила шедеври – це, зокрема, пісні «Солдатику мій» і «Вірю», пісня про Небесну сотню, і багато-багато інших. Цей новий пласт української патріотичної пісні, який зароджується на наших очах, багато в чому подібний до пісень Січових Стрільців, які народилися в часи українських національно-визвольних змагань.
-Розкажіть докладніше про мистецько-інформаційні акції та концерти патріотичної пісні.
- Мені спало на думку зорганізувати такі концерти патріотичної пісні і за кордоном, для того, щоб донести до людей, які там проживають, правдиву інформацію про ситуацію на сході України, розповісти про героїчну боротьбу українських хлопців, які, не жаліючи свого здоров’я і життя, стримують російського агресора. Тому ми звернулися спочатку до української діаспори Італії з такою пропозицією, надіслали їм ті пісні. І десь через пару місяців нас запросили в Італію на свято Миколая, тому що раніше, як ви знаєте, протягом дванадцяти років у нас була програма «Український Миколай» по всьому світу. І от тепер ми замість нього вирішили зробити мистецько-інформаційну акцію і концерт патріотичної пісні. На нашу пропозицію відгукнулася і українська громада, і посольство, яке нас зустріло, забезпечило проживанням. Ми дали тоді два концерти.
- Як на це відгукнулися українці Європи?
- Десь через три тижні після повернення до Києва нам почала надходити гуманітарна допомога з Італії. Надалі, приїжджаючи в зону АТО з концертами, ми привозили цю допомогу і казали – оце вам прийшла допомога від українців Італії. А наступного разу – це було в січні місяці цього року – нас уже запросили до Іспанії. До акції так само доєдналося і посольство, і наша українська громада. Ми давали концерти в Барселоні, Мурсі, Мадриді, Тарев’єхе. І, найголовніше, що на наші концерти стали ходити іспанці, хоча поширюється думка про те, що зараз в Іспанії, в світлі останніх подій, не всі позитивно ставляться до України. Нам було дуже приємно, що після наших концертів, після того, як іспанці побачили на власні очі оті наші відео та фото зустрічей з українськими вояками в АТО, після надзвичайно емоційних виступів Лесі Горової, під час яких вона співала власні пісні і розповідала про свої поїздки, вони почали присилати нам допомогу. Зокрема, професор іспанського університету разом зі своїми студентами зібрав і передав нам гуманітарну допомогу. В ній, серед іншого, був іспанський прапор, на якому було намальоване серце і написано іспанською мовою – «ми вас любимо, ми у вас віримо». Ще дещо докупивши за передані гроші – матраци та інші необхідні речі, – ми привезли це все в Авдіївку, яка знаходиться в межах буферної зони – там, де навпроти вже стоїть наш ворог, – і передали хлопцям, до яких ніхто з волонтерів не приїжджає. У нас є відеорепортаж, де видно, як ми з тим іспанським прапором заїжджаємо у військову частину – це був надзвичайно зворушливий момент.
-Коли задумали втілити проект «Європа з Україною»?
- Після того пройшло буквально пару місяців, і мене запросили в Міністерство закордонних справ. Під час розмови мені повідомили, що в них є ідея зробити мистецько-інформаційний проект «Європа з Україною». І, ви знаєте, для мене це було просто щастям – що державна установа, з якою я працюю вже дуже давно, підтримала нашу ідею. Можливо це сталося тому, що посольство Італії та Іспанії доповіли, наскільки важливі такі заходи.
І тоді ми зрозуміли, що наша робота потрібна, що нам треба їхати до різних країн і доносити всім – і українським емігрантам, і громадянам країн їхнього проживання – правду про ситуацію в Україні. Тому що, повірте, в багатьох країнах немає доступу до українських засобів масової інформації, щоб отримати правдиву і об’єктивну картину того, що насправді відбувається. Якщо молодь може ще отримати інформацію з Інтернету, то старші люди переважно знають тільки те, що їм розповідають родичі, які залишились в Україні. Отже, є явний брак об’єктивної і всебічної інформації і потреба донести до людей правду. А у нашому випадку, коли цю правду передає людина, яка сама все це пережила, коли її слово підкріплене конкретною діяльністю, коли вона співає пісні, вірші і музику, які вона написала своєю душею, то це багаторазово збільшує ефект сприйняття такої інформації.
Проте ми вирішили зробити ще більше – хочемо зняти фільм, в якому люди з різних країн світу могли б сказати, як вони реагують на те, що відбувається зараз в Україні. Вважаю дуже важливим, щоб і в Україні дізналися правдиву інформацію з різних країн світу. Адже на сьогодні ми вже приїхали в третю країну.
4 травня ми виступали в Перемишлі. Там проукраїнські засоби масової інформації дуже добре працюють. Крім того, місцеві жителі дивляться українське телебачення, слухають радіо, і ми не сумнівалися, що там наша акція буде сприйнята добре, що там нас зрозуміють.
- Можливо, виникали якісь перестороги щодо певних країн?
- У Словаччині, скажу відверто, ми дуже хвилювались. Ми обдумували, давати той чи інший номер, щоб це не викликало негативної реакції. Але, врешті-решт, люди настільки гарно відчули і сприйняли нашу програму, що сам голова Товариства пообіцяв передзвонити чи написати листа в український МЗС про те, що проводити такі акції дуже і дуже потрібно, і з ними потрібно їхати в якомога більше країн Європи.
І от сьогодні ми виступили у вас у Будапешті. І, ви знаєте, ми в черговий раз переконалися в тому, що це потрібно робити. Коли ми їхали до вас, то теж переживали. Бо у нас поширюється інформація, що угорці недружньо ставляться до України. Справді! В українських засобах масової інформації чомусь весь час пишуть про те, що нас не хочуть пускати в Євросоюз, що не хочуть підтримувати.
Проте сьогодні ми відчули, особливо, коли побували у вашому Парламенті і зустрілися зі статс-секретарем, що зараз ситуація зовсім інша. І ми зрозуміли, що Угорщина таки разом з Україною. І це стосується не тільки тутешніх українців. Ми справді дуже щасливі, що назва нашої акції – Міжнародний проект «Європа з Україною» – відображає реальну ситуацію, і що Європа насправді є з Україною!
І ми надзвичайно раді, що нас підтримують, що не залишились наодинці з ворогом, і ми віримо, що врешті-решт колись ми будемо в Європі.