ХХ ФОРУМ ВИДАВЦІВ У ЛЬВОВІ

“Форум видавців у Львові” ‒ Міжнародний книжковий форум, який відбувається щорічно у вересні. Це ‒ найбільший український книжковий ярмарок та один з наймасовіших заходів подібного типу в Східній Європі. Зазвичай експозиції Форуму розташовуються у львівському Палаці мистецтв і біля палацу Потоцьких. Уперше він був проведений 1994 року. Президент Форуму видавців Олександра Коваль. Основна мета “Форуму видавців у Львові” ‒ привернути увагу громадськості до найактуальніших проблем сучасного українського книговидання та популяризація книги й культури читання.

Цьогорічний ХХ ювілейний “Форум видавців у Львові”, який відбувся з 10 по 15 вересня ‒ найголовніша і найочікуваніша в Україні книжкова, літературна подія року. В цей час місто заполонили видавці, письменники й читачі. На Форум було привезено 100 тис. книжок, з них майже 10 тис. - це нові видання. У його програмі брали участь 711 учасників, 420 гостей, в тому числі 362 авторів, 281 видавців і книготорговців з 22 країн світу. Також в рамках Форуму відбулося 819 заходів та 284 автограф-сесій, 30 дискусій, які проходили на понад 50 майданчиках ‒ у бібліотеках, кав’ярнях, концертних залах та просто неба. У рамках програми “Польша ‒ почесний гість” відбулося 54 заходи.
Форум відвідало 49 тис. чол.
Одна з ключових подій Форуму ‒ Церемонія вручення книжкової Премії “Найкраща книга Форуму ‒ 2013”. Журі (96 експертів) оцінювало 398 номінантів від 87 видавництв. За результатами оцінювання Гран-прі здобули три книги: книга поезій “П’ятикнижжя” Грицька Чубая (Видавництво “Старий Лев”), наукова книга “Фізика майбутнього” Мічіо Каку (“Літопис”) та мистецький альбом "Малевич" Жана-Клода Маркаде (“Родовід”). Також було відзначено 19 найкращих книжок. В десятку кращих увійшли: “Гуцульські світи: Лексикон”, “Українська Поетична Антологія”, “Дзеркала ідентичності”, “Доросла серія”, “Підривна література”, “Підручник з журналістики”, “Імператор усіх хвороб. Біографія раку”. Різні нагороди отримали на Форумі також багато інших книжок.
 Письменник з Англії Джеремі Стронг успішно презентував на Форумі свою книгу дітей “Нові пригоди ракети на чотирьох лапах”.
Найбільше нагород здобула на Форумі нова видавнича серія з 15-и книг газети “День” “Підривна література” (За загальною редакцією Лариси Івшиної). (Українська прес-група). Відомий літературознавець, письменник, культуролог, доктор філософських наук, професор Римського університету “Ла Сап’єнца” Оксана Пахльовська відзначила: “Серія “Підривна література”, а перед тим “Бронебійна публіцистика” ‒ це абсолютно новий формат спілкування газети з читачем. Але це також і запрошення до нового типу розуміння ролі інтелектуалів у суспільстві. Складні аналітичні тексти виходять зі сфери замкнених професійних дискусій і стають набутком громадянського суспільства. Газета ‒ динамічна, культурно насичена, принципова, як “День”, ‒ є фантастично ефективним засобом освіти суспільства. А з інтелектуальним арсеналом таких серій ефект радикально зростає. І в цьому власне європейський підхід ‒ кращі газети Європи виходять зі схожими серіями, які дуже впливають на підвищення громадянської культури суспільства”.
Серед книг, які відразу завоювали симпатії відвідувачів Форуму, можна назвати нову повість буковинської письменниці Марії Матіос “Черевички Божої Матері”. Це трагічна буковинська історія червня-липня 1942 року. Головна героїня повісті ‒ Іванка Борсук, що перекочувала зі сторінок повісті “Москалиця”, у свої дванадцять років розуміє найголовніше: що є Добро і що є Зло. Книга наповнена бездоганними знаннями народних традицій і гуцульських вірувань, людської психології та історичних фактів.
До найкращих книг на Форумі увійшла і цікава книга “Любов і творчість Софії Караффи-Корбут” письменника-документаліста Богдана Гориня (Видавництво “Апріорі”). В ній розповідається про видатну майстриню в царині станкової та книжкової графіки, автора високо оцінених критикою ілюстрацій “Кобзаря” Т. Шевченка, творів Лесі Українки, Івана Франка та інших письменників ‒ львівську художницю Софію-Каррафу-Корбут, яка творила в другій половині ХХ сторіччя. У книзі йдеться не лише про художницю, а й про інтелектуальне середовище тогочасної України, про драми особисті й суспільні, про злети і падіння, про мрії та реальність, про Мистецтво і Любов. Все це викликає велику увагу до твору. У канву роману автор невипадково ввів і себе самого. У післямові до книги критик та літературознавець Тарас Салига пише про Богдана Гориня: “Переслідуваний та гнаний кадебістськими шпиками, в умовах постійних обшуків і тюремного ув’язнення він зумів зберегти, а точніше ‒ врятувати власний архів з листами, записками, ескізами художніх робіт С. Караффи-Корбут. У цьому найголовніший сенс і пояснення всьому, що відбувається в романі”.
Євген Сверстюк презентував на Форумі видавців свою нову книгу, присвячену творчості Гоголя ‒ “Гоголь і українська ніч”. Над цією книгою він працював майже 40 років, але це не були роки сидіння за паперами його біографії. “Гоголь завжди повертався до мене”, ‒ наголошує Євген Сверстюк. Гоголь постає у автора книги людиною, яка пізнає таємниці глибини людської душі. А негативні персонажі у творчості митця мають також виховний вплив, бо, за словами автора, “є надія на те, що вони стануть людьми”. Важливо пізнати Гоголя таким, яким він був насправді, з глибокою душею справжнього українця, ‒ відзначив Євген Сверстюк. “Він був самим собою і був українцем. Проживаючи в Петербурзі відчував усім серцем, що він українець”.
Абсолютним рекордом з продажів на книжковому ярмарку ‒ 3 300 екземплярів ‒ стала книга “Мальована історія незалежності України” братів Капранових (Видавництво “Зелений пес”). На другому місці ‒ “Черевички Божої Матері” Марії Матіос (Видавництво “Піраміда”) ‒ 2 600 екземплярів.
Згідно з результатами дослідження GfK Ukraine, найпопулярнішими авторами в Україні є Ліна Костенко, Ірена Карпа, Василь Шкляр, Марія Матіос та Оксана Забужко.

http://www.day.kiev.ua/uk/library
http://tsn.ua/ukrayina/na-lvivskomu-forumi-vidavciv-nazvali-tri-naykraschi-knizhki-311068.html
http://zolochiv.net/videoreportazh-iz-hh-forumu-vydavtsiv-u-lvovi/

ДО 80-Х РОКОВИН ГОЛОДОМОРУ-ГЕНОЦИДУ 1932-1933 РОКІВ В УКРАЇНІ

 “У 1932-1933 роках в Україні та козацьких землях сталінський режим запровадив штучно створений голодомор. Мета полягала в знищенні української нації, а разом з нею і “класового ворога”. Світ бачив не один страшний голод. Проте голод, створений як геноцидний акт державної політики, слід уважати унікальним”. Норман Дейвіс
 Цього року Україна і світ відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Низка заходів по вшануванню пам’яті невинних жертв Голодомору запланована в різних кінцях світу для того, щоб Україна і українці пам’ятали, а світ знав правду про жахливий злочин комуністичного режиму, в результаті якого загинули мільйони українців.
 З року в рік українська громада і самоврядування українців Угорщини проводять велику роботу по вшануванню пам’яті жертв Голодомору в Україні, розкриттю все нових жахливих сторінок геноциду, зберіганню й поширенню пам’яті про Голодомор. Це ‒ конференції, панахиди, покладання вінків до пам’ятників, вечори пам’яті, презентації книг, виставки, лекції, демонстрації фільмів, зустрічі з науковцями, концерти-реквієми тощо. Про результативність такої діяльності свідчать очевидні справи. Так, 24 листопада 2003 року парламент Угорщини одним із перших у світі визнав Голодомор в Україні актом геноциду. 8-10 грудня 2003 року до 70-ї річниці Голодомору Державним органом самоврядування українців Угорщини була організована й проведена в будапештському “Музеї терору” Міжнародна наукова конференція “Голодомор в Україні 1932-1933 рр.”, на якій було представлено півтора десятка доповідей істориків з України, Угорщини, Франції та Англії. 29 квітня 2009 року в Будапешті було відкрито монумент жертвам Голодомору 1932-1933 років в Україні “Свічка Пам’яті” за участю президента України Віктора Ющенка. 27 листопада 2010 року в містечку Чомор на північному сході угорської столиці на території меморіалу з ініціативи угорського національно-патріотичного фонду “Gloria Victis” та стараннями української громади Угорщини було відкрито меморіальну плиту на честь померлих голодною смертю мільйонів українців (Організація “Gloria Victis” досліджує історію рідної країни і, серед іншого, збирає свідчення про злочини тоталітарних режимів Європи). 2012 року масові заходи з нагоди Дня пам’яті жертв голодоморів розпочалися урочистою ходою вулицями угорської столиці з транспарантом “Голодомор. Геноцид. 1932-1933 рр. Українці пам’ятають ‒ світ визнає”.
Цьогорічні пам’ятні заходи українців Угорщини до відзначення 80-х роковин Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні ‒ довготривала просвітня акція, в програмі якої поминальні богослужіння за жертвами Голодомору, покладання вінків до меморіальних пам’ятників, художні виставки, демонстрації документальних фільмів, лекції концерти-реквієми тощо.
Схилимо голови, вшановуючи невинні жертви України. Хай завжди в наших серцях горить свічка пам’яті!

КНИГА ОЛЕКСАНДРА МОТИЛЯ “СОЛОДКИЙ СНІГ”

У США вийшла художня книжка відомого американського історика українського походження Олександра Мотиля «Солодкий сніг» («Sweet Snow») про Голодомор в Україні 1932‒ 1933 років. Дія у книзі розгортається в Україні взимку 1933 року. Поки в країні триває жахливий голод, таємна поліція арештовує підозрюваних у шпигунстві. В одній тюремній камері опиняються німецький аристократ із Пруссії, єврей-комуніст із Нью-Йорка, польський дипломат зі Львова та український націоналіст із Відня. Під час перевезення автомобіль, в якому вони перебувають, потрапляє в аварію, і вони опиняються на волі. Герої книги проходять крізь знищені села, сплюндровані краєвиди і замерзлі тіла. Борючись за виживання, вони постають перед жахом голоду, власних ілюзій, слабостей та смерті.
Олександр Мотиль (Alexander J.Motyl) ‒ американський історик українського походження, політолог, літератор і художник; дослідник імперіалізму та націоналізму; професор політології в Ратгерському університеті (США), директор програми вивчення Східної та Центральної Європи; член видавничої ради українського часопису «Критика». Автор чотирьох повістей ‒ «Священик з Віскі», «Хто вбив Ендрю Ворхола», «Єврей, який був українцем» та «Солодкий сніг», а також двох оповідань ‒ «Легковажність» та «Мої орхідеї». http://tyzhden.ua/News/81908