ВОНИ ВІДДАЛИ СВОЄ ЖИТТЯ ЗА УКРАЇНУ
Річниця Євромайдану та День Гідності і Свободи у Києві
Пройшов всього рік... А здається − ціла вічність...
В річницю Євромайдану, 21 листопада, на Майдані Незалежності зібралися тисячі людей, щоб разом згадати події початку Революції Гідності і вшанувати Героїв Небесної сотні − безстрашних людей, які віддали у боротьбі з владним режимом найцінніше − своє життя. Рани й досі не загоїлися, а підсумки тієї боротьби невтішні: ніхто з виконавців злочину проти народу досі не покараний, не відповів за підступне побиття молоді в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року, а також за розстріли на Грушевського та Інститутській в січні і лютому 2014 року. Система не змінилася. Майдан не закінчений. Натомість, додалася зовнішня воєнна агресія з боку путінської Росії. Війна вже забрала не сотні, а тисячі найкращих синів України, які поклали свої життя на алтар свободи України... Відібраний Крим, йдуть бої за Донбас...
На своїх плечах українці несуть всі тяготи війни. Тільки завдячуючи патріотам-волонтерам і всім небайдужим громадянам України, наші бійці воюють і виживають. Попри всі очікування агресора на швидке захоплення чого тільки заманеться, народ, організувавши дійсно народну армію, добровольчі й територіальні батальйони, навчився воювати й захищати нашу країну. Значить, у нас сформувалася нація і ми переможемо зовнішнього ворога, а також поборемо внутрішню стару систему.
У переддень відзначення річниці Євромайдану та Дня Гідності і Свободи у Києві офіційно з’явилася Алея Героїв Небесної сотні. Відповідне рішення за побажанням громадськості ухвалили депутати Київради. Алея Героїв Небесної сотні це − частина вулиці Інститутської − від Майдану Незалежності до вулиці Ольгинської (до перехрестя). Там стояла передова оборона Майдану. В багатьох місцях загибелі патріотів по алеї Небесної сотні люди знову кладуть живі квіти, запалюють лампадки, моляться. На місці, де кулі снайперів повбивали найбільшу кількість людей − навесні 2014 був встановлений великий Пам’ятний Хрест Небесній сотні, біля якого, в дні вшанування пам’яті загиблих, прямо на землю поставлені портрети Героїв Небесної сотні, запалені лампадки, виростають гори живих квітів.
З нагоди річниці від початку Революції гідності президент України Петро Порошенко також віддав шану загиблим героям біля пам’ятного Хреста і тут же вислухав сплеск обурення громадськості, спричинений невирішеним питанням нагород героїв Небесної сотні. Люди вимагають нагородити їх званням Героя України.
Повернувшись до будівлі Секретаріату, президент підписує Указ про присвоєння звання Героя України, згідно з яким “За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції Гідності” почесне звання Героя України з удостоєнням ордену “золота зірка” (посмертно) було присуджено 99 особам.
Під час протистоянь на Євромайдані в Києві з листопада по березень загинули 102 людини, троє з них іноземці, а згідно Статуту про нагороди ця відзнака дається лише громадянам України. Тому трьох іноземців – громадян Білорусі Михайла Жизневського, Грузії – Зураба Хурцію і Давида Кіпіані, які загинули під час Революції Гідності, президент нагородив окремим орденом Героїв Небесної сотні. А на вимогу громадськості пообіцяв внести зміни до закону і також нагородити їх званням Героя України.
Вічная пам’ять усім, хто загинув за Україну та майбутнє її народу!
За пам’ятним Хрестом видніється невелика дерев’яна каплиця, побудована ще весною 2014 року. Це − Екуменічний храм УГКЦ непорочного Серця Марії та Українських Новомучеників. До нього весь час заходять люди, серед яких багато молоді, щоб помолитися за убієнних, поставити свічки. На видному місці в центрі храму покладено книгу-реквієм “Небесна сотня”. Люди з шаною переглядають, читають і фотографують її сторінки. В книзі зібрані фото кожного Героя і невеличка розповідь про нього.
Неподалік пам’ятного Хреста на Алеї героїв “Небесної сотні” встановлено гранітний обеліск у цегляному обрамленні зі зворушливим написом:
“Сини мої, Брати мої!
Простіть мене, що не вберіг
Вас од кулі снайпера
20 лютого 2014 року.
Слава Україні!
Киянин.”
Алеї героїв Небесної сотні, Героїв Майдану, пам’ятники Героям з’явилися за цей рік і в багатьох містах України.
Спускаючись по алеї вниз до Майдану, знову, як і рік тому, можна побачити на деревах прикріплені уквітчані портрети загиблих, до яких люди, віддаючи шану Героям України, покладають живі квіти, ставлять лампадки.
Ось дерево з фотографією навіки 19-річного Романа Гурика, який загинув на цьому місці від пострілу снайпера у висок 20 лютого 2014 року. 19-ти річний юнак був студентом філософського факультету Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, там же, на подвір’ї, 2 жовтня 2014 року була відкрита меморіальна стела пам’яті Романа Гурика.
На вшанування річниці Революції Гідності 21 листопада на Майдані були організовані фотовиставки про Революцію Гідності та Національну гвардію України, представлена фотогалерея героїв АТО.
Удень центральними вулицями столиці пройшов марш Гідності з представників Самооборони Майдану. Його учасники пройшли від Михайлівської площі, через парк Шевченка, Хрещатик, Майдан Незалежності до Маріїнського парку. Серед них були і бійці Національної гвардії України.
В багатьох містах України також відзначили річницю початку Революції Гідності на своїх Майданах, щоб пригадати події, які поклали початок змін в Україні.
Увечері на Народне Віче на Майдані Незалежності на честь річниці Євромайдану зібралися тисячі людей. Сюди ж приєдналася і студентська колона із національною символікою, яка збиралася біля Михайлівського собору. У колоні – представники Могилянської академії, КНУ ім. Шевченка, інституту ім.Драгоманова та деяких столичних коледжів. Студенти співали Гімн України та скандували патріотичні гасла.
Проводив Віче − голос Майдану, народний міністр культури від Майдану Євген Нищук. Присутні молилися за загиблих під час протестів та на війні. В пам’ять звучав реквієм-прощання “Пливе кача” у виконанні Тараса Чубая.
Перед людьми виступали учасники революції, політики, депутати, громадські діячі, представники батальйонів, деякі гурти виконали патріотичні пісні, бо ж не до веселощів, коли йде війна і знову гинуть наші найкращі люди.
Депутат Верховної Ради Ольга Богомолець, активний учасник Революції Гідності, в своїй щирій промові наголосила, що вона пішла у Раду, щоб добитися змін у країні, та поки цих змін не має, Майдан їх не досяг, стара система залишилася і тому вона звернулася до молоді з закликом йти у владу, добиватися контролю над нею, впливати, самим діяти і перемагати корупцію. Сама ж оголосила, якщо їй не вдасться добитися змін у країні на краще, то вона покладе свій мандат депутата і прийде на Майдан.
Великими літерами із запалених лампадок посеред Майдану були викладені конструкції Гербу України та гасла: “ГЕРОЯМ СЛАВА!”, “УКРАЇНІ СЛАВА!”
Ніч на Майдані...
(пам’яті Небесної Сотні)
Вечір... Вже майже ніч....
А всюди свічки і квіти...
Загинули рік назад −
Найкращі Вкраїни діти!!!
Так важко... Гірчить на душі,
А сльози самі... мимоволі...
Тут географія вся...
Звідки лягли ГЕРОЇ...
І Захід, і Схід, і Центр −
Бо кулі не вибирають...
За волю землі лягли
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!
І заклинають живих,
Щоб це усе пам’ятали,
І на поталу орді
Нашу країну не дали...
22.11.2014 р.
Галинка Верховинка, Івано-Франківщина.