ГРОМАДА - часопис українців Угорщини

Між двома світовими війнами (1918 - 1939) Волинь, Полісся і Холмщина, які до Першої світової війни були під владою Російської імперії, опинилися у складі Польщі. У цей період на Волині видавалося близько 300 газет, серед них – 50 україномовних пресових видань. Одними з найпопулярніших були: “Українська громада” та “Українська Нива” (м. Луцьк), “Дзвін” (м. Рівне), “Церква і Нарід” (м. Кременець). Матеріали цієї преси дають можливість простежити розвиток політичного життя на Волині, визначити роль інтелігенції в національно-визвольному русі українського народу, дізнатися цікаві світові події. Для дослідження періоду аналізуватимемо статті “Української громади” за 1927 рік.

Вибори

Вибори в громадському житті мають велике значення. З одного боку, вони є мірилом сили свідомості і організованості народу, а з іншого боку, вони вирішують господарську долю краю на певний період. Добре проведені вибори віддають економіку в руки тих, хто найбільше зацікавлений в тому господарстві, – в руки працюючих людей. Грамотно проведені вибори впливають на зменшення тягарів працюючих.
Для нас, українців, вибори мають ще й інше велике значення – національне. Кожен краянин у нас також розуміє, що при всяких виборах українець українця шукати мусить, що вибрати треба також українця, до того ж гідного й чесного, щоб потім достойно заступав інтереси своїх виборців.

Про земельну справу на західно-українських землях. В яких умовах опинилося селянське господарство після приєднання до Польщі.

Єдиним плюсом, пов’язаним радше не з приєднанням до Польщі, як з тим, що в Речі Посполитій була обезцінена валюта, стала ліквідація довоєнної селянської заборгованості. Нові умови існування селянського господарства можуть бути поділені на три групи: одні пов’язані з тим фактом, що наші землі опинилися під владою Польщі; другі – з тією фінансовою і економічною політикою, яку провадить Варшава; третя – з її національною політикою.
Невигода через приєднання наших земель до Польщі полягає у тому, що для Східної Галичини зникли можливості сезонних заробітків у Німеччині, а для земель, суміжних із російським кордоном – можливості переселення в Сибір та літніх заробітків в Степовій Україні. Натомість з’явилась невелика й обмежена, порівнюючи з потребами населення, можливість заробітку у Франції.
До невигод також відносять розрив зв’язків зі старими ринками привозу і збуту зерна та продуктів із борошна. Особливо постраждала Галичина, в якій вартість сільського господарства є значно вищою, ніж на інших західноукраїнських землях. Зокрема, розрив зв’язків з Австрією відбився негативно на дрібному селянському господарстві, пов’язаному з виробництвом та збутом свиней та домашньої птиці.
Польща поміж усіма новоутвореними державами відрізняється тим, що їй досі не вдається поставити свою фінансову і економічну сферу на певний шлях, як ото: невпорядкованість валютних відносин, нерівномірний розподіл податків і недосконалість податкового апарату, диспропріація між цінами на промислові вироби й сільськогосподарські продукти, відсутність кредиту і агрокультурної допомоги, – всі ці моменти перешкоджають розвиткові сільського господарства по всій Польщі того часу і в західноукраїнських землях зокрема.

До виявів спеціальної національної польської політики, спрямованої на погіршення становища українських селян, відносять політику цивільної та військової колонізації краю. “Ліквідація суперечки про “Землі Східні” може бути сприятливою для Польщі тільки тоді, коли завдяки колонізації вони будуть заселені густіше, ніж сусідні російські провінції і центральна Росія і будуть скрізь мати рішучу польську більшість, - коли міста цього краю будуть мати виразно польський характер”, - аргументує один з авторів, посилаючись на можливість такої колонізації на Волині, Поліссі і в Білорусі. Найбільш інтенсивно військова колонізація провадилася у перші повоєнні роки. На Волині до 1 січня 1923 року було відведено для військових переселенців 110914 га землі; було заселено 45196 га території, поділеної між 2995 родин. З них лише 15 % були фаховими хліборобами, решта походили з міста і були перукарями, кравцями тощо.
Поряд з військовою проводилася цивільна колонізація як урядовими, так і приватними установами. Влада висунула гасло, що ні один клапоть землі не повинен із польських рук перейти в українські. При тому навіть місцеві поляки являли собою “непевний елемент”, тому передусім віддавалася перевага колонізаторам зі заходу, з корінної Польщі.
Внаслідок цього, зрозуміло, стан кризи, який переживало місцеве сільське господарство, не тільки не зменшився, але ще і зріс.

Аеропланом з Америки до Європи

Сенсацією світу останніх днів є політ на аероплані американського летуна Ліндберга з Нью-Йорку до Парижа понад Атлантичним океаном без проміжної посадки. Безпосередньо перед ним пропали безвісти і очевидно загинули французькі летуни Нунчессер і Колі, що вибралися в ту саму подорож з Парижа до Америки.

Простір 6000 км Ліндберг перетнув за 33 год. І серед шалених окликів 150 000 маси народу приземлився на летунській площі в Парижі. Франція урочисто очікувала гостя. Тому що він мав прилетіти вночі, були засвічені всю ніч всі морські ліхтарні й рефлектори на побережжі Франції. У Нью-Йорку з приводу цієї події небачуваний ентузіазм. До пізнього вечора люди танцювали і співали по вулицях, у церквах дзвонили дзвони.
Але Ліндберг недовго залишався першим. Через кілька днів інший американський пілот Чамберлін перелетів через Атлантику, пролетівши 7000 км та ще з одним пасажиром...

Філії “Просвіти”, наслідуйте добрий приклад!

Всяка робота, а тим більше просвітньо-організаційна не обійдеться без грошей. Просвітня праця вимагає постійних і доволі великих впливів – наразі, як вчить щоденний досвід – безповоротних. Коли хочемо, щоб ця праця не відставала, а розвивалася і міцніла – громадянство мусить дати гроші. Це передусім повинно бути зрозуміло тим, котрі при першій нагоді критикують просвітню роботу.
Ото перша читальня в Стрілиськах Нових в Галичині відгукнулася на це, а Аматорський гурток тієї читальні підготував виставу і 50 % доходу з вистави у квоті 38 зол. передав у розпорядження Тов. “Просвіта” у Львові з дописом: “В користь наших спільних просвітніх змагань”.
Отож ідіть всі за спільним приміром! Передплачуйте “Українську Громаду”.

Віра ДЯЧОК