У п’ятницю 3 жовтня Архіпастир-Патріарх Української Греко-Католицької Церкви Любомир Гузар відвідав Центр української культури, освіти та документації в Будапешті і мав коротку зустріч з представниками нашої громади. Преосвященого Владику та супроводжуючих осіб гостинно зустріла хлібом-сіллю українська молодь у національних костюмах а також привітала Голова Центрального Органу Самоврядування Українців в Угорщині п. Ярослава Хортяні.
Кардинал Любомир Гузар поблагословив присутніх осіб і прийняв люб’язне запрошення познайомитися з активістами Товариства та депутатами місцевих національних самоврядувань. У перебігу дружньої розмови Верховний Архієпископ жваво цікавився діяльністю ТУКУ, ДОСУУ, освітніми справами та життям наших людей. Для Його Блаженства було справжньою несподіванкою знайти в Угорщині згуртовану, дружну і діяльну громаду українців, яка упродовж 17 років домоглася відчутних успіхів у царині збереження і примноження наших національних культурних цінностей у Мадярщині.
Пізно по обіді високі гості з України поклали квіти до підніжжя пам’ятника Тарасові Шевченку в Будапешті. Відтак Любомир Гузар за участю п. Ярослави Хортяні, Посла України в Угорщині Дмитра Ткача та архієпископа Богдана Дзюраха посадили побіля постамента Кобзареві деревце калини, спеціально привезене з України подружжям Головко-Райбер.

Одразу після цього в греко-католицькій церкві Св.Флоріана на вул Головній,88 розпочалася велика єпископська літургія на українській мові. Правив Службу Божу Преосвящений Владика Любомир Гузар, а церковні співи виконували учасники чоловічого хорового квінтету Закарпатського народного хору, яким радо допомагала також випуснкиця греко-католицької духовної академії пані Марія Втерковська. Інтерес до Богослужіння в п’ятницю виявився таким великим, що 250-літній храм, який водночас є і видатною пам’яткою архітектури угорської столиці, ледве вмістив усіх бажаючих!
Своїми враженнями від побаченого поділився один із учасників цієї літургії Єпископ Гайду-Дороґської греко-католицької єпархії Филип Кочіш: «Я з великою радістю взяв участь у цьому Богослужінні. Два високі прелати з України правили цю службу, і мені було цікаво знати, як вона відбуватиметься. Блаженнійший Любомир Кардинал Гузар чудово відслужив цю літургію. Вона справила незабутнє враження завдяки чудовим голосам церковного хору та молитвам віруючих на рідній їм українській мові, хоча і церковнослов’янська мені так само до вподоби. Приємно було бачити тут разом парафіян церкви Св.Флоріана з угорськими українцями. Я почувався так, ніби знову потрапив до України, де я вже бував не раз. Є в українцях якась особлива така душевна родинна гостинність і, хвалити Бога, її відчув я знову», - зазначив Владика Филип Кочіш.
Згідно з останнім переписом населення, в Угорщині українцями визнали себе 5070 осіб, які мають тут культурно-громадські об’єднання та місцеві самоврядування в рамках національної автономії, гарантованої Законом від 1993 року «Про національні меншини». Проте на відміну від етнічних болгар, сербів чи, скажімо угорських греків, українці поки що не мають своєї церкви, де Богослужіння відбувалися б на рідній мові. І це при тому, що в Угорщині мешкає понад чверті мільйона греко-католиків, об’єднаних в окрему єпархію, справами якої опікується Ватикан.

Угорські греко-католики, а це в основному етнічні русини, словаки, етнічні угорці з України та ін. за часів комуністичного режиму Яноша Кадара не зазнавали переслідувань з боку влади, як це брутально і самочинно робилося в Україні. Тому місцеві вірники змогли зберегти свої храми, духовенство та ієрархічну структуру рідної греко-католицької єпархії, яка існує тут вже не одну сотню літ.
Єдина і таки відчутна проблема для угорських українців полягає в тому, що літургії в місцевих греко-католицьких церквах служать угорською (і за невеликими виключеннями в Будапешті) старослов’янською мовами. Українська громада в Угорщині через те має велике бажання запросити з України душпастиря, а найкраще посприяти в цьому питанні міг би Синод УГКЦ, звичайно, не без організаційної та моральної участи ієрархів греко-католицької єпархії Угорщини. І тут, на думку, представників української громади, надзвичайно важливо налагодити безпосередній і постійний діалог між відповідними українськими та угорськими релігійними інституціями.
Втім, так сталося, що 3 жовтня наприкінці дня у Будапешті Блаженнійший Архіпастир Любомир Гузар та високі помічні особи Його Преосвященства з Києва були почесними гостями Владики Филипа Кочіша і мали можливість детальніше обговорити це питання на ширшій зустрічі за участю активістів української меншини. Пані Ярослава Хортяні дуже ґрунтовно і послідовно виклала свої міркування щодо цього і Глава УГКЦ обіцяв надати цій справі якнайбільше сприяння.
Цікаво, що на загальних зборах постійної Католицької єпископської конференції Європи, що відбувалася у жовтні у Будапешті і учасницею якої була висока делегація від УГКЦ, релігійні діячі вели мову про негативні наслідки асиміляції національних меншин у середовищі титульних націй. За словами Кардинала Любомира Гузара, позитивним є те, що учасники зустрічі з розумінням поставились до цієї проблеми, виступивши за таке інтегрування етнічних громад у суспільство європейських народів, яке не шкодить мовній, культурній та духовній самобутності таких нацменшин.

Василь ПЛОСКІНА, Будапешт