На півдні України, у Херсонській області, знаходиться всесвітньо відомий біосферний заповідник «Асканія-Нова». Він вважається найдавнішим заповідником на території нашої країни та одним із семи її природних чудес. Цілинний степ заповідника – єдина в Європі найбільша ділянка типчаково-ковилового степу, якого ніколи не торкався плуг, площа його – 11054 га. Степовий масив складається з Великого Чапельського поду (2360 га) та рівнинних ділянок – Північної (2106 га) і Південної (6588 га). Загальна площа заповідника становить 33307, 6 га. До його складу входять заповідний степ, дендрологічний парк та зоологічний парк. Заповідник «Асканія-Нова» має велику наукову, культурно-пізнавальну та практичну цінність.
В любу пору року дикий херсонський степ чудовий і неповторний. Він постійно змінює своє забарвлення. Особливо красиво тут навесні, коли сріблясті хвилі ковили переливаються і мерехтять на сонці, а серед них темніють острівці типчака, у різнотрав’ї палахкотять яскраві червоні й жовті тюльпани, чарують око своєю привабливістю блакитно-фіолетові іриси та гіацинти, ніжні ромашки та гвоздики. А коли зацвіте льон –  степ прикрашається легким серпанком. Щомісяця заповідний степ змінює своє забарвлення. До того ж це – музей просто неба: тут збереглися стародавні кургани та 14 кам’яних половецьких баб, створених давніми мешканцями цих безкрайніх степів.
Історія заповідника починається з 1828 р., коли німецький герцог Ангальт-Кетгентський придбав тут 43 тисячі десятин землі для організації вівчарського господарства. Новий маєток він назвав Асканія-Нова (назву Асканія носив його родовий маток у Саксонії). У 1856 р. земля була перепродана німецькому колоністу Едуарду Фейну. 16 квітня 1863 р. у Фейнів народився син – Фрідріх, завдяки якому Асканія-Нова набула всесвітньої слави. Змалечку він цікавився природою, рослинним та тваринним світом, а в десятилітньому віці твердо вирішив стати біологом. Закінчивши Херсонську гімназію, Фрідріх Фейн вступив у1882 р. на природниче відділення Дерптського університету. Під час канікул він об’їхав усі найбільші ботанічні сади і зоопарки того часу, ознайомившись з світовим досвідом природоохоронної діяльності. Вже в 1883 р. Фрідріх загородив поблизу панського будинку в Асканії-Нова 8 десятин степу, де поселив своїх перших степових тварин. З кожним наступним роком кількість диких тварин у вольєрі зростала. Першу ділянку неораного степу в районі урочища Кролі Фрідріх Фейн почав облаштовувати після закінчення університету в 1889 р. Це був початок організації першого заповідника на території України. Згодом, коли його єдина донька вийшла заміж за саксонця Йогана Фальца, Фрідріх вирішив узяти подвійне прізвище – Фальц-Фейн, заснувавши, таким чином, нову династію. Маєток став приносити прибуток від продажу овець та вовни. Тут з’явилися лікарня, школа, пошта, церква, майстерні, а згодом – телеграф, телефон, водопровід, електричне освітлення. Та основні кошти Фрідріх Фальц-Фейн витрачав на розвиток заповідника, зоопарку, дендропарку та біологічні дослідження, також він зібрав велику бібліотеку. 1890 р. дослідник відкрив при заповіднику науковий музей, наповнений різноманітними цінними колекціями. У 1898 р. Фрідріх Едуардович оголосив близько 500 га цілини “заповідником на вічні часи”.

Ботанічний парк при заповіднику було закладено у 1887-1895 рр. В його створенні взяли участь відомий український садівник і паркобудівник В. І. Владиславський-Падалка, одеський архітектор Дю Френ та пейзажист В. Д. Орловський. Господар парку Фрідріх Фальц-Фейн передусім ставив завдання колекціонування деревних рослин – представників різних географічних районів земної кулі та їх вивчення. Вже в перші роки існування парку тут було висаджено 220 різних видів дерев, кущів, чагарників, також розроблена унікальна система поливу з використанням артезіанських свердловин. За її створення в 1894 р. на Всесвітній виставці в Парижі Фальц-Фейн отримав золоту медаль.
Дендрологічний парк істотно відрізняється від дикої степової зони. На даний час він складається з трьох різновікових масивів, які органічно поєднуються один з одним. Це – старий (первинний) ботанічний парк площею 28 га, закладки 1887-1898 рр., де середній вік насаджень перевищує 120 років, багато дерев тут збереглося з часу створення парку. Інший масив – лісостепове рідколісся з дібровами площею 42 га, закладки 1908-1913 рр. та 1947-1960 рр. Третя складова паркової зони – новий парк, який створювався в 1966-1972 рр. Загалом всі зелені масиви гармонійно вписуються в оточуючий степовий ландшафт. Старий парк прикрашають мальовничий ставок, грот, композиції з різноманітних дерев, а також рукотворні гори, звідки відкриваються чудові пейзажі. Загальна ж площа ботанічного парку заповідника налічує 167,3 га. Ще здалеку видно цей зелений оазис. Яких тільки рослин тут немає! Унікальний заповідник налічує 482 види рослин та понад 800 видів тварин. До Червоної книги України занесено 26 видів вищих рослин, серед яких: караган скіфський; зіркоплідник частуховидний; ковила українська, Лессінга та волосиста; тюльпани Шренка і скіфський; волошка Талієва; цибуля Регеля та скіфська; рябчик шаховий; зозулинець рідкоквітковий; дворядник крейдяний; 3 види грибів; 4 види лишайників. До Європейського Червоного списку занесено 12 видів рослин.
Ботанічний парк в Асканії-Новій доповнює унікальний акліматизований зоопарк (77, 5 га), в якому у вільному і напіввільному стані утримують тварин майже з усіх континентів світу. Він організовувався одночасно з ботанічним парком. Сюди було завезено звірів та птахів з різних континентів: страусів з Африки, Австралії, та Південної Америки, фазанів з Китаю, бізонів з Північної Америки, зебу з Індії, оленів з Далекого Сходу. В 1899 р. Фрідріх Фальц-Фейн привозить з Монголії коней Пржевальського. Невтомний дослідник жалкував, що не встиг продовжити життя іншому виду диких коней – тарпанам. У 1902 р. в зоопарк з Біловезької пущі в Асканію-Нову завезли зубрів. На початок ХХ ст. у вольєрах проживало 58 видів ссавців, 344 види птахів та більше 1800 різних тварин. Також тут були зібрано багато видів риб і комах. Щоб заселити ботанічний сад птахами, Фальц-Фейн тисячами ловив їх на перельотах, приманював їх спеціально підготовленими зручними гніздівками, першим став окільцьовувати птахів. Науковий метод окільцьовування, призначений для обліку птахів та вивчення шляхів їхньої міграції, офіційна наука визнала лише через кілька десятиліть. У 1910 р. на базі зоопарку виникла зоологічна станція, де проводилася велика селекційна робота. Заповідник обслуговувало понад 100 чоловік. В Асканію-Нову прїздили відомі вчені, мандрівники, тут проводилися наукові зібрання.

В грудні 1905 р. селяни руйнують власність Фальц-Фейнів в місцевостях поблизу Асканії-Нова. Херсонський губернатор надсилає сюди війська, щоб захистити заповідник від зруйнування. На початку 1917 р. Фрідріх Фальц-Фейн був змушений залишити Асканію. Спочатку він їде до Москви, де організовує товариство охорони природи, а ще через рік – до Німеччини. Господар Асканії, який народився тут, виріс і віддав все своє життя природоохоронній справі, дуже важко переносив розлуку зі своїм заповідником. Помер Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн в санаторії Бад Кисинген у віці 57 років 2 серпня 1920 р. Похований в Берліні. На могильному камені, із зображенням двох степових орлів, висічений напис: «Тут спочиває знаменитий творець Асканії-Нова».
Територію заповідника зачепили Громадянська та Друга Світова війни, проте він  вистояв і зберігся. З 1921 року Асканія-Нова стає державним заповідником. З 1984 р. його включено до міжнародної мережі біосферних заповідників. 1994 р. біосферному заповіднику «Асканія-Нова» присвоєно ім’я Фрідріха Фальц-Фейна. Колекції тварин зоологічного парку «Асканія-Нова» Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 р. надано статус національного надбання України. Станом на 01.01.2008 р. у зоопарку утримується 116 видів і підвидів тварин чисельністю 4504 особини. Представництво в зоопарку окремих видів копитних перевищує 50-100 особин, а птахів – декількох сотень. Завдання зоопарку – збереження та відтворення у спеціально створених умовах рідкісних, зникаючих видів тварин, розвиток наукових знань та природоохоронна діяльність. 27 видів тварин зоопарку занесені до Червоної книги , причому є види, що мають такі категорії, як зник з природи, знаходиться на грані зникнення, знаходиться під загрозою зникнення. Тваринами, вирощеними в асканійському зоопарку поповнюються колекції багатьох зоологічних парків України і зарубіжжя. На сьогоднішній день «Асканія-Нова» – база Українського науково-дослідного інституту тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова.
Заповідник «Асканія-Нова» регулярно проводить наукові Міжнародні конференції, симпозіуми, семінари, екологічні акції. Щорічно його відвідує більше 150 тис. туристів, до послуг яких тематичні екскурсійні маршрути зоологічним та дендрологічним парками, облаштовані екологічні стежки в заповідний типчаково-ковиловий степ, а також екзотичні подорожі – фото-сафарі по дендропаркові й Великому Чапельському ставку в кінних екіпажах, а по заповіднику – на спеціальних мікроавтобусах. Тут можна побачити рідкісні види страусів, золотих фазанів, павичів, фламінго, степових орлів, папуг, чорних австралійських лебедів, вінценосних журавлів, диких гусей, качок. У заповідному степу пасуться лами, голубі гну, шотландські поні, коні Пржевальського, туркменські кулани, антилопи канни, степові олені, лані, муфлони, косулі. Почуває себе добре в степу і єдине в Європі асканійське стадо бізонів, також добре прижилися тут африканські аборигени – чорні кафрські буйволи, які входять у «золоту п’ятірку» тварин Африки. Асканійські степи – єдине місце в Європі, де на волі утримуються тропічні тварини – зебри. Заповідник «Асканія-Нова» – справжня перлина півдня степової України, де ви можете відпочити й поглибити свої знання про природу.