АРХІВ
ГРОМАДИ

№5(109)
вересень - жовтень
2010 року

IV форум закордонних українців у Греції

Із 3 до 13 вересня у Греції відбувся IV форум української діаспори за участю представників громадських та національно-патріотичних організацій українців країн Європи та Північної Америки під головуванням Президента СКУ Євгена Чолія, а також за участю заступника СКУ та Голови президії ЕКУ Ярослави Хортяні та інших очільників українських громадських осередків у світі. Керівник Світового Конгресу Українців саме завершив свою поїздку до Іспанії, Італії, Португалії та Еллади (Греції), де останніми роками створено потужні українські громади.
Головним питанням на форумі у Греції фігурувала освітянська проблема. Майже щодня упродовж роботи зборів відбувалися освітянські конференції за участю фахівців Української міжнародної школи та його директора пані Людмили Іванової а також науковців університетів міста Бердянська та Києва (ун. ім. М.Драгоманова).
Учасниця цих освітніх конференцій пані Я.Хортяні розповіла «Громаді», що дуже багато українських Недільних шкіл у Європі останнім часом почали працювати за програмою уряду України, ще коли його очолювала пані Юлія Тимошенко. Ярослава Хортяні зазначила: «Ми побачили, що це є добра справа, адже діти засвоювали на цих уроках системні знання в руслі україністики  а в кінці року складали іспити. На додачу учні могли продовжувати навчання в Україні. Три роки Українська держава матеріально підтримувала цю програму, а  потім це фінансування чомусь почали скорочувати. Дійшло до того, що поступово і батькам учнів, і українським громадам треба було із власних коштів оплачувати поїздки українських вчителів-екзаменаторів із Києва та перебування за кордоном. Оскільки йдеться, передусім, про освіту громадян України, то для діаспори було дуже дивно спостерігати за такою ситуацією. Це питання про невідповідність взятих державою на себе обов’язків і фактичним станом справ ми неодноразово порушували торік на пленарних засідання Верховної Ради України, щоб почути конкретну відповідь державних мужів України. На жаль, ми не помітили в них великого інтересу до проблем наших дітей, пов’язаних з навчанням і не тільки...».
На освітніх конференціях у Греції учасники з тривогою говорили про зміну ідеологічного напрямку діяльності Української міжнародної школи (МУШ) після президентських виборів в Україні. Промовці говорили про те, що патріотичне виховання дітей підмінюють звичайною радянщиною. Ярослава Хортяні: «Наприклад, ми бачимо, що на даний час в Іспанії, Італії й Португалії, де недавно запрацювали ці Недільні школи, вони перетворюються на установи, де насаджують дух панславізму та  марксистського інтернаціоналізму у вихованні українських дітей. Ми рішуче протестуємо проти цього, адже це йде врозріз із тими уявленнями і завданнями про українську освіту і є ворожим до всього українського. На цьому форумі в Греції ми дуже критикували цю концепцію чинного українського уряду, наголошуючи на тому, що якщо це не зміниться, то деякі наші закордонні громади змушені будуть вийти з цієї освітньої програми, тому що вона нас аж ніяк не задовольняє. А якщо по-іншому почнуть трактувати минуле України і повернуться до радянської історіографії, то ми не дозволимо, аби наші діти вчили те, що писалося колись укладачами шкільних підручників під диктат комуністичної партії Радянського Союзу про Україну. У дискусіях ми намагалися переконати викладачів МУШ, які приїжджають на тестування дітей, у тому, як ми бачимо майбутнє цих недільних шкіл».
У Греції учасники конференцій ухвалили дві резолюції щодо освітньої програми. На круглих столах форуму точилися жваві дискусії на тему «Україна між Європою та Росією» за участю колишнього посла України в Ізраїлі та США, письменника й опозиціонера чинній владі Юрія Щербака та історика з України Олександра Гісема. Цікава бесіда за участю цих двох добродіїв відбувалася й довкола теми: «Українці: нації бути!», адже тут були представлені два різні погляди на проблеми сьогодення України.
У рамках IV форуму української діаспори відбувся молебень за жертвами голодомору 1932-33 років в Україні. Крім очільників СКУ, тут був також присутній новий посол України в Греції пан Шкуров. Учасники запалили свічу пам’яті, яка буде горіти до кінця листопада, до початку головних вшанувань жертв голодомору, які проводить українська діаспора у всьому світі, у тому числі й в Угорщині.
На круглому столі за участю голів СКУ Євгена Чолія та ЕКУ Ярослави Хортяні обговорювалися варіанти співпраці цих організацій з чинною українською владою щодо призупинення природної асиміляції в українських громадах за кордоном. Промовці зазначали, що в цьому питанні Україна могла б підтримати своїх краян у сфері розвитку шкільництва. Однак деякі задекларовані справи з боку українського уряду, зокрема оснащення недільних шкіл сучасною оргтехнікою, так і не були втілені в життя.
У понеділок президент СКУ Є.Чолій та голова ЕКУ Я.Хортяні зустрілися із заступником мера Афін Aleksandra Evert-Alverti, щоб обговорити нагальні питання громадсько-політичного та культурного життя українських осередків. Складнощів додавала та обставина, що в Греції назагал не існує такого юридичного поняття, як національна меншина, а еміграційні громади державою не підтримуються, як наприклад, в Англії, де теж нема відповідних законів, хоча недільним етнічним школам все-таки надходить матеріальна підтримка держави. З іншого боку, заступника мера Афін повідомила, що українські мігранти неохоче беруть участь у місцевих виборах і що представники муніципальної влади не знають, у чому тут причина. Я.Хортяні розповіла, як цю проблему вирішують в Угорщині, роз’яснюючи іммігрантам їхні права і залучаючи мас-медія.
Наступного дня відбулася зустріч у Міністерстві внутрішніх справ Греції з Генеральним секретарем міністерства Andreas Takis, де керівникам СКУ та ЕКУ надали дуже докладну статистику щодо української громади в цій країні. У міністерстві зазначили, що грецька влада дуже цінує і поважає українських іммігрантів за їхню працю і що уряд Греції намагається активно залучити українців до повноцінного життя в цій країні. Зазначалося на зустрічі також, що серед українців можна зустріти чимало нелегальних іммігрантів, що стали такими з вини працедавців, хоча влада могла б легалізувати таких прибулих заробітчан з України. На всіх цих зустрічах також брав участь і посол України пан Шкуров, який працював тривалий час був генконсулом у Салоніках і добре володіє грецькою мовою. Пан посол був чимало здивований тим, як представники найбільших діаспорних організацій українців захищають інтереси наших краян у Греції.
Того ж дня в Афінах відбулося нагородження мера найбільшого району Афін Зографу пана Ioannis Kazakos медаллю Святого Володимира від СКУ. Мер цього району активно підтримував всі ініціативи і заходи українців під проводом Галини Маслюк щодо вшанування жертв голодомору в Україні а також сприяв тому, щоб у найпрестижнішому місці Афін відбулося відкриття пам’ятника Тарасу Шевченку. Нагорода вручалася в мерії у заповненому гостями залі, парк неподалік муніципалітету був прикрашений урочистими національними символами України та Греції. До пані Я.Хортяні та Є.Чолія підходили прості українці, які розповідали, що відчувають велику гордість за свій народ і за діаспору, яка стільки всього доброго зробила для них бодай у тому плані, що вони відчули себе гідними людьми, а не перекоти-полем...
Присутні за участю мера поклали квіти до пам’ятника Т.Шевченку.

Наш кор.