Чи є перспективи в України на членство в ЄС – погляд з Києва

Ще а перших років незалежності в Україні були такі політики які поставили собі за мету інтеграцію нашої країни в європейські та євроатлантичні спільноти. Серед них провідну роль грали В.П.Горбулін, Б.І.Тарасюк, В.С.Огризко. Саме ці державні діячі переконували Л.Д.Кучму зробити конкретні кроки у цьому напрямі. І їм це вдалося реалізувати. Вже під кінець 90-х років Україна заявила про своє бажання вступити в ЄС та НАТО.
За часів президентства В.А.Ющенко проводилася активна робота щодо набуття цього членства. Нажаль ні Північноатлантичний Альянс, ні Європейська спільнота не підтримали прагнення України. І вже новий Президент В.Ф.Янукович приймає рішення відмовитися від прагнень членства в НАТО, однак підтверджує курс на членство в ЄС.
Як сьогодні реалізується євро інтеграційний вектор України? Чи є надія на досягнення позитивних результатів на цьому напрямку? Про це піде мова у цій статті.
25 лютого цього року, відбулася подія, на яку так довго очікували в Україні. В Брюселі відбувся 16-й Саміт Україна – ЄС. Українську сторону представляв Президент В.Ф.Янукович, єесовську Президент Європейської Ради Хермана Ван Ромпея та Президент Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу. Затяжна пауза яку взяв Брюсель у переговорах із Києвом була не на користь одній та іншій стороні. Тому звістка про те, що в решті решт сторони таки зустрінуться на черговий Саміт була сприйнята позитивно в Європі.
Потрібно підкреслити, що українсько – єесовській зустрічі у верхах передувала величезна дипломатично – підготовча робота. Напередодні саміту Україна-ЄС Київ відвідував єврокомісар Штефан Фюле, який передав особисто прем’єр – міністру України 11 пунктів, необхідних для схвалення Угоди про Асоціацію з ЄС. Цей документ має статус non-paper, тобто він є неофіційний. Але саме кожний його пункт буде впливати на рішення Євросоюзу щодо підписання договору про асоціацію.
Серед названих пунктів є один виконання якого у сьогоднішній Україні є проблематичним, а саме у якому ЄС вимагає вирішити проблему політично-вмотивованих вироків у консультації з місією президентів Кокса і Кваснєвського, а також забезпечення виконання всіх рішень Євросуду з прав людини.
Звичайно велику роботу проводили українські дипломати, для яких головним завданням було добитися щоб на офіційному рівні не пролунали прізвища Ю.Тимошенко та Ю.Луценко, а також словосполучення «вибіркове правосуддя». Так воно і сталося Хоча під час прес – конференції і Президент Європейської Ради, й Президент Єврокомісії неодноразово згадували про «вибіркове правосуддя» в Україні.
В день Саміту все пішло не так, як розраховували в Києві. По – перше, зустріч Президента В.Ф.Янукович із Президентом Європейської Ради Херманом Ван Ромплем та Президентом Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу, яка за протоколом мала тривати 20 хвилин, затягнулась на дві з половиною години. По – друге, на переговори не запросили нікого з української делегації. Був лише Президент та перекладач. По – третє тема закритих переговорів була невідома українській стороні і про що говорили європейці з українським президентом за зачиненими дверима, можна лише здогадуватись.
Які ж умови ставить Брюсель Україні щоб підписання угоди про асоціацію відбулось у листопаді 2013 року? Ще до травня Україна має виконати 19 вимог. Чому тільки два місяця надає ЄС Києву. Справа у тім, що у Євроспільноті надзвичайно складна процедура узгодження питання підписання угоди про асоціацію. У двадцяти семи країн – членів потрібно отримати відповідне добро. Тому, якщо в травні не розпочнеться процес погодження, у цьому році угода про асоціацію підписана не буде.
У це же день була оприлюднена підсумкова заява Януковича, Ромпея та Баррозу. Сторони висловили надію, що Україна зроби все необхідне для того, щоб уже в травні розпочати виконувати вимоги ЄС, що стане запорукою підписання угоду про асоціацію з Європейським Союзом на Вільнюському саміті «Східного партнерства» у листопаді цього року.
Однак виступи лідерів Європейського Союзу на підсумковій прес-конференції скоріш вселили в українських високопосадовців песимізм чим оптимізм. Знову з вуст президента Європейської Ради Хермана Ван Ромпея пролунала вимога вирішення проблем, виявлених на парламентських виборах, розв’язання питання вибіркового правосуддя і реформування судової системи, а також продовження раніше розпочатих реформ. Президент підкреслив: «Ці проблеми треба вирішити найближчим часом. А ми за цим пильно стежимо».
У свою чергу, Президент Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу заявив: “Що ми маємо говорити чітко – це те, що одна країна не може бути одночасно членом Митного союзу та мати глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Це неможливо. Однак я вірю, є прагматичні шляхи для вирішення цього питання”.
Президент України Віктор Янукович зазначив, що добре розуміє, що нинішній саміт став знаковим у відносинах з Євросоюзом. Він підтвердив бажання докласти усіх зусиль для підписання угоди про асоціацію з ЄС у листопаді цього року, а також ще раз наголосив, що європейська інтеграція залишається стратегічним вибором для України.
Події які відбулися після самміту у Києві, ще раз продемонстрували всю проблематичність виконання Україною вимог Брюсселю. Вже в понеділок 4 березня Президент України В.Ф.Янукович відвідав Москву де мав багаточасову зустріч з Президентом РФ В.В.Путіном. І знову мова йшла про членство України в митному союзі, обговорювалися проблеми в газовій сфері і звичайно стосунки Києва та Брюсселя. Ніяких конкретних домовленостей досягнуто не було, але зрозуміло лише одно, Москва так просто не випустить Україну із своїх обіймів, і буде робити все для того, щоб Київ не досяг прогресу у євроінтеграції.
Виконанню цього завдання росіянам допомагає і українська влада. Чого тільки варто рішення Вищого адміністративного суду України про дострокове позбавлення народного депутата від «Батьківщини» С.Власенко депутатського мандату Верховної Ради.. Ця звістка була гостро сприйнята у світі. Єврокомісар з розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле заявив про те, що позбавлення депутата мандата, як це було зроблено у випадку із Власенко, – "не європейський шлях". Він також повідомив про те, що без позитивного рішення у справах Ю.Тимошенко та Ю.Луценко асоціація України з ЄС не є можливою.
Так є чи ні надія на те, що Україна в листопаді цього року отримає угоду про асоціацію з ЄС. Попри всі оптимістичні заяви українських керівників, дії влади, які ми спостерігаємо в останні роки підтверджують самі песимістичні прогнози. Нажаль на чудеса розраховувати не приходиться. До 1 травня залишилося дуже мало часу, щоб українська влада зуміла переконати країни ЄС у своїй готовності не базікати, а робити конкретні кроки для виконання вимог Брюсселя.

Доктор політичних наук,
Професор Д.Ткач
07.03.2013