Угорці не цураються української мови

Майже 20 років минає з часу налагодження співпраці між  Інститутом української філології Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова в Києві та україністами Сеґедського університету з Угорщини. Попри відомий скептицизм угорців щодо вивчення іноземних мов, українську мову і культуру в південноугорському регіоні Чонґрад люблять і шанують. І це можна спостерігати не тільки в одній окремо взятій області чи місті Угорщини. Чим викликаний інтерес угорців до української мови?
Сеґедський університет мають в Угорщині і поза її межами за елітний вуз. У його стінах працював лауреат Нобелівської премії 1937 року біохімік  проф. Альберт Сент-Дьєрдьї, винахідник вітаміну С.
 Фахові зв’язки між двома вузами першою спробула встановити викладачка відділення української мови й літератури кафедри славістики Сеґедського університету др. Наталя Шайтош-Запоточна. На щастя, у 1996 році в Києві від її пропозиції не відмахнулися.
 Зараз на курсі, який ведуть керівник кафедри славістики др. Мігай Кочіш, др. Наталя Шайтош-Запоточна і постійний лектор Інституту  української філології з Києва Ірина Багмут, навчається шестеро студентів. «По змозі наші студенти щороку їздять до Києва на мовну практику і поглиблене вивчення української мови й літератури та історії», – повідомила пані Наталя, яка водночас є керівником місцевого самоврядування громади українців, котра, згідно з переписом населення, налічує близько 200 чоловік. Всього ж по Угорщині українцями записали себе майже 7 тисяч осіб.
Крім Сеґеда, українську мову й літературу викладають також в будапештському університеті Лоранда Етвеша. Щоправда, кілька років тому за браком студентів закрили відділення україністики в Ніредьгазькому університеті, чого не можна сказати про російські кафедри.
 «Мені здається, їх є більше, ніж українських. Але я не думаю, що ми повинні всюди, де тільки є якісь університети, відкривати кафедри української мови й літератури. Вони повинні створюватися на дуже добрій базі і за умови тісної співпраці з українськими університетами, – вважає Наталя Шайтош і продовжує: – У нас така основа  закладена, є співпраця з університетом Драгоманова. Кожен третій рік у Сеґеді проходять конференції україністів Угорщини і навіть приїжджають колеги з Австрії та дослідники з України і студенти-практиканти з університету Драгоманова...»  
«Ми зустрічаємося і на європейських заходах, і приїжджаємо в Будапешт. Але, найголовніше, завжди запрошуємо до нашого університету тих, хто зацікавлений у вивченні української мови, удосконаленні її знання та методики викладання», – погоджується з пані Наталією директор Інституту української філології Національного університету ім. Михайла Драгоманова професор Анатолій Висоцький.

Перші кроки

У 1993 році Юдіт Софілканич першою в Угорщині почала викладати українську мову як іноземну угорським учням в гімназії східноугорського міста Бакталорантгаза. Це був досить ризикований експеримент, але упродовж 14 років викладання пані Юдіт успішно випустила понад півсотні вихованців, які після восьмирічки 4 роки вчили в гімназії українську мову.

Педагог добре пам’ятає своїх перших випускників: «У нас був випускний іспит. Після нього із чотирнадцяти учнів семеро поступили на український факультет Ніредьгазького педінституту. У них виникла велика зацікавленість і любов до української мови. Ми дуже багато їздили по Україні, були в Києві, у багатьох місцях Закарпаття. Так що діти свідомо обрали цей фах в інституті».
Минулого року групу гімназистів з Бакталорантгази генеральне консульство України в Нірезьгазі преміювало поїздкою в Артек.
«Слова прикрого не можу сказати про цих дітей із незаможних родин. Ми приїхали в Крим й одразу з корабля потрапили на бал – нас підключили до молодіжних програм у таборі. Єдиною проблемою було те, що учні вчили в Угорщині українську мову, а розмовляти треба було в Україні ... російською. Тому їм дуже нагодилася моя допомога перекладача», – розповіла випускниця українських студій із недільної школи в м. Мішкольц Наталя Іґнац, яка супроводжувала угорську групу як вихователька в поїздці по Україні.

Втрати і набутки

Наразі, як повідомила голова Центрального органу самоврядування українців в Угорщині Ярослава Хортяні-Гук, в українських недільних школах Будапешта, Сеґеда, Ніредьгази, Варпалоти та Мішкольця навчається до 60 дітей із змішаних українсько-угорських родин. Крім закриття українського факультету в Ніредьгазькому університеті (колишній педінститут, - Ред.), пані Ярославу непокоїть ще одна освітня проблема наших краян.
«Для нас було дивно, коли в Угорщині скасували складання іспитів з української мови в рамках курсів мовних шкіл, коли дитина чи студент мали можливість отримати сертифікат-посвідчення про володіння українською мовою на початковому, середньому та вищому рівні. В Угорщині це дуже практикується стосовно інших іноземних мов, адже такий екзамен зараховують як вступний іспит до вищих учбових закладів. Тривалий час ми намагаємося відновити складання таких іспитів, але уряд хоч і старається, проте позитивних результатів ми не бачимо. Є проблема з перевиданням українсько-угорського, тому що він дуже потрібний в Угорщині.»
Пані Ярослава, яка вже кілька років поспіль є головою президії Європейського конгресу українців (ЕКУ) та заступником президента Світового конгресу українців (СКУ), навела факти того, як на вступних іспитах абітурієнтам, що обрали українську мову як основну для навчання в університеті Ніредьгази, штучно занижували вступні бали.
«Їм створювали такі умови, що дітям важко було досягти бажаного результату. Це було неможливо. Але абітурієнтів потім агітували, щоб вони з низькими нібито балами переходили вчити російську. Це ми не могли прийняти і на кожній змішаній міжурядовій комісії з питань захисту прав нацменшин – української  в Угорщині та угорської в Україні – це питання весь час порушуємо. Ми не розуміємо, чому немає політичної волі вирішити це. Наскільки я знаю, і посольство України зверталося до уряду Угорщини з відповідними запитами, і ми весь час говоримо, але поки що це питання не вирішується. Для нас найголовніше зараз, що працюють українські недільні школи і все більша кількість дітей ходить до нас, починаючи з чотирьох рочків. І цим діткам ми намагаємося прищепити любов до української мови, літератури, українознавства. У нас діти ростуть в Угорщині справжніми українцями: вони виховуються на українській культурі», – зазначила керівник української громади в Угорщині Ярослава Хортяні.

З досвіду викладацької роботи Наталі Шайтош-Запоточної із Сеґеда, Юдіт Софілканич із Ніредьгази а також за твердженням пані Ярослави Хортяні, угорці, які вивчали українську мову з дитинства та в університеті, всі непогано працевлаштовані. Саме вони часто є ініціаторами активного розвитку стосунків між громадянами Угорщини та України.
На це звертає увагу і директор Інституту української філології Національного університету ім. Михайла Драгоманова. «Українсько-угорські зв’язки на рівні людей є найкращими. Які б проекти не створювали держави, політики, дипломати, якщо працюють конкретні люди, й особливо люди молоді, перспективні, то ця співпраця постійно буде тривати», – переконаний професор Анатолій Висоцький із Києва.

Василь ПЛОСКІНА