Юстин Сенко, Спілка Української Молоді Австралії (Сідней), Союз Українських організацій Австралії
– В Австралії для нас важливо гуртувати довкола себе свідому українську молодь, займатися її вихованням у руслі національних звичаїв і традицій і співрацювати з іншими громадськими організаціями українців на Зеленому континеті та діаспорі.
Останніми роками ми зосередилися на роботі в сенсі інформування австралійців про голодомор в Україні 1932-33 років. Також брали участь в акції «Свіча пам’яті». Пропагуємо мистецтво наших художників та артистів українського походження, українську культуру. Так само ми вкладаємо багато зусиль для того, щоб допомогти українцям Нової Зеландії розбудувати українські церкви та осередки СУМу. Наприкінці поточного року наш СУМ готує концертний тур до Нової Зеландії і провести спільні патріотично-виховні акції для української молоді. Серед іншого, організовуємо в Австралії родинні табори для наших українців та у Велінґтоні, столиці новозеландських островів. Програма відпочинку дуже подобається всім.
Закордонна діаспора, безперечно, повинна допомагати Україні вибратися із провалля тоталітарного минулого. Але робити це слід збалансовано, щоб ніхто нікого не повчав чи нав’язував свої думки. Нам потрібно давати громадянам України те, чого вони не дуже могли мати – досвід демократичного співжиття. При цьому діаспора також потребує допомоги, якщо не правової чи матеріальної, бо зараз Україна дуже бідна держава, то бодай духовної та культурної, щоб протистояти асиміляції, не розпорошитися у світі. Назагал нам треба добре порозумітися з братами в Україні, завоювати довіру одне одного і не бути віроломними, адже йдеться про два світосприйняття, дві різні системи суспільства, образ життя і таке подібне.
Особисто я хотів би дуже побачити, як в українських школах вивчають історії діаспори, мали інформацію про нас, зрозуміли мотиви від’їзду з рідних домівок у чужі й далекі краї емігрантів кількох хвиль. А ще я закликаю розбудовувати такі стосунки, які б давали змогу закордонним українцям частіше бувати на історичній Батьківщині. Треба спонукати уряд України, щоб він розробив такі програми поїздок і дав на це гроші. Не треба припиняти такого спілкування, що ґрунтується на доброму і щирому порозумінні.
