№5(115)
вересень - жовтень
2011 року

ДО 20-РІЧЧЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
РЕЦЕПТИ УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ
ПОШТОВА СКРИНЬКА

У колі сімї

СЛОВО РІДНЕ, МОВО РІДНА!

НАША МОВА – СОЛОВ’ЇНА

Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,
але ти, дитино,
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви «і»,
а також, витягнувшись на пальчиках,
оберігати місячний серпик букви «є»,
що зрізаний з неба
разом з ниточкою.

Бо кажуть, дитино,
що мова наша солов'їна.
Правильно кажуть.

Але затям собі,
що колись
можуть настати і такі часи,
коли нашої мови
не буде пам'ятати
навіть найменший соловейко.

Тому не можна покладатися
тільки на солов'їв,
дитино.

Іван Малкович

РІДНА МОВА

М о в о р і д н а! Колискова
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти, –
Гей, яка ж прекрасна Ти!

Перше слово – крик любови,
Сміх і радість немовляти –
Неповторне слово «М а т и» –
Про життя найперше слово...

Друге слово – гімн величний,
Грім звитяг і клекіт орлій, –
Звук «В і т ч и з н и» неповторний
І простий, і предковічний...

Ну, а третє слово – «М и л а» –
Буря крови, пісня рвійна
І така, як пах любистку,
І така, як мрійка мрійна...

Перейшов усі світи я –
Є прекрасних мов багато,
Але п е р ш о ю, як Мати,
Серед мов одна лиш ти є.

Ти велична і проста,
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, р і д н а   м о в о!
Мово – пісня колискова.
Мова – м а т е р і   у с т а.

Хабаровськ,
1937 Іван Багряний

***
Слова росли із ґрунту, мов жито,
Добірним зерном колосилася мова.
Вона як хліб. Вона мені свята.
І кров'ю предків тяжко пурпурова....

Ліна Костенко