Мирослав Гочак, голова українського товариства «просвіта» в Сербії
– «Просвіта» є найбільшою, найстарішою та найвпливовішою громадською організацією українців не тільки у Сербії на теренах культури, освіти й розвитку рідної мови, а й на просторах колишньої Югославії. «Просвіті» виповнилося 104 роки. Активізувалася робота нашої організації після 1989 року. У 1990-х роках ми почали готувати радіопередачі українською мовою, стали випускати газету «Українське слово». Дуже важливим здобутком «Просвіти» стало те, що у деяких початкових школах Сербії ввели предмет української мови з елементами національної культури. Нині ми маємо 5 районів, де компактно проживають українці Сербії. Національним осередком ми вважаємо групу людей, яка об’єднує 500 етнічних українців. За комуністичного режиму Йосипа Броз Тіто українці Югославії не могли мати своєї національно-громадської організації. І хоча комунізм у нас був дещо, сказати б, м’якший, ніж у Радянському Союзі, але тоді віталася інтернаціональна дружба народів, об’єднання їх на засадах класової боротьби. Проте, як не дивно, етнічним громадам не заважали, щоб вони могли займатися самодіяльною творчістю – співати і танцювати, вшановувати свої пам’ятні і культурні події. Тому, наприклад, Дні Тараса Шевченка в Югославії ми святкуємо ще з 1970-х років.
– Що найбільше посприяло оживленню життя української громади в Сербії?
– Після демократичних змін у Сербії у 2002 році схвалений закон про захист прав і свобод національних меншин подібно до юридичного механізму створення національних самоврядувань в Угорщині. 2010 року тах ухвалено закон про вибори до самоврядних органів нацменшин Сербії. Саме після цієї події «Просвіта» відіграла найбільшу роль у процесі заснування національної ради. Ми назбирали 3100 підписів повнолітніх українців сербського громадянства. Відбулися установчі збори національної ради. У першому скликанні ми мали 18 членів НР, а з минулого року, згідно з чинним законом, Українська Національна Рада Сербії повинна мати тільки 15 членів. І їх вже обрано на минулих виборах.
– Що робить «Просвіта» для того, щоб в української молоді з’явилось бажання активніше підключатися до життя української громади Сербії?
– Ми створили програму літніх шкіл україністики «Просвіти» ще в 1998 році. Вони відбуваються щоліта почергово то в Україні, то в Сербії. Це двотижнева програма навчання з предметів української мови, літератури, народознавства, хореографії, співів. Останніми роками такі курси проводяться в Україні, куди ми висилаємо по змозі від 40 до 100 дітей.
– Якими є завдання «Просвіти» в сучасних умовах суспільного життя нової Сербії?
– Ми хочемо зберегти національну ідентичність українців, розвивати національну свідомість нашої громади, популяризація української культури і нашого світогляду на теренах Сербії і захищати права української нацменшини. Також ми хочемо і надалі інформувати українців рідною мовою завдяки радіо та пресі і плекати наші рідні звичаї і культуру.
– Що очікуєте від цього Форуму української молоді діаспори?
– Очікування великі. Передусім треба дати знати Україні про те, чим займається наша молодь, якими є її цілі й мета. Ми хочемо мати тісніші контакти з нашою історичною Батьківщиною. А це означає, що мають бути цікаві спільні проекти, зустрічі, обмін думками… Можливостей є дуже багато. Вже сам факт того, що ми тут зібралися, може стати поштовхом для подальших кроків громадської співпраці між молодечими організаціями.
– Якими можуть бути подальші дії української молоді діаспори на захист прав і свобод громадян України та збереження державності?
– Ми можемо лобіювати інтереси України в державах проживання етнічних українців і тісніше узгоджувати наші дії з національно-патріотичними організаціями України. Ми повинні зробити так, щоб з нашою думкою рахувалися правлячі еліти в Україні. Я не думаю, що треба чекати доти, поки проживуть два покоління людей, щоб Україна нарешті стала українською, демократичною, пам’ятати і піклуватися про діаспору і використовувати її величезний інтелектуальний і громадський потенціал. Це можна і треба робити швидше. Але для цього ми не повинні сидіти, згорнувши руки.
