ГРОМАДА - часопис українців Угорщини

Звільнити викрадену російсько-терористичними найманцями в зоні АТО на Донбасі та незаконно ув’язнену в Росії українську льотчицю Надію Савченко вимагали 26 січня учасники мітингу перед посольством РФ на вул. Байза у Будапешті. Протестну акцію о 5-ій годині вечора організував Державний орган самоврядування українців Угорщини (ДОСУУ) за підтримки Товариства української культури в Угорщині та координації Світового конгресу українців. Мітинг приурочили до відкриття початку сесії Парламентської асамблеї ради Європи, на якому депутат Верховної Ради у списку всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» VIII скликання Надія Савченко мала взяти участь в якості делегата від України. Путінський режим інкримінує українській льотчиці вбивство двох російських тележурналістів. В Україні ж та за її межами Надію Савченко мають за політичного в’язня.
У багатьох учасників мітингу протесту перед посольством Росії в Угорщини можна було побачити в руках в руках українські та угорські прапори а також саморобні плакати з написами на українській, угорській, російській та англійській мовах: «Україні – волю! Свободу Надії Савченко!», «Руки геть від України!», «Ні агресії!», «Ні війні!», «Незалежну від Путіна Україну та Східну Європу! Незалежну, єдину та різнобарвну Україну!». Люди голосно скандували під стінами одіозної російської амбасади, де з середини 1940-х і до 1991-х років знаходилось посольство СРСР: «Надії волю! Надії волю!»
Перекрикуючи шум транспортного потоку на проспекті Андраші, Голова ДОСУУ Юрій Кравченко звернувся до присутніх з такими словами: «Шановні друзі! Сьогодні Надія Савченко голодує сорок шість днів... Це не під силу навіть багатьом дужим і здоровим чоловікам. А вона, жінка, ще тримається. Своєю акцією ми хочемо додати наснаги Надії, щоб вона не зламалася і залишилася жити до моменту її звільнення. А її тюремники в Москві відпустять Надю. Нікуди вони не подінуться. Але до волі ще далека дорога, і тому ми не повинні мовчати, а боротися проти такого свавілля. Я переконаний що вони (у посольстві) чують нас. Але ми ще раз усі разом вимагаємо: «Свободу Надії Савченко! Слава Україні!»
«Героям слава!» відгукнулися на здравицю Юрія Кравченка мітингарі, і ці слова, підсилені у багато разів чоловічими та жіночими голосами демонстрантів, залунали ще з більшою силою. Але, на жаль, за сумно усталеним звичаєм до угорських українців із російського посольства так ніхто і не вийшов.
Однак люди ще не розходилися. Зі словами подяки до українців та їхніх угорських друзів звернулася Голова Товариства Української культури в Угорщини, речник української меншини в парламенті, Голова президії Європейського конгресу українців (ЕКУ) та перший заступник Президента світового конгресу українців Ярослава Хортяні:
– Мета нашої акції – морально підтримати Надію Савченко, яку незаконно утримують під вартою багато місяців окупанти нашої історичної Батьківщини. Путінські російсько-терористичні війська і далі йдуть у наступ проти України. Ви знаєте, які жахливі терористичні акти скоїли вони в Донецьку, Волновасі та Маріуполі. Гинуть невинні люди... Попри те, що Надія Савченко є депутатом Верховної Ради України і депутатом ПАРЄ, підконтрольні Кремлю суди грубо зневажають права і свободи цієї мужньої жінки. Наша діаспора має продемонструвати світові та українцям, що вони не самі у боротьбі проти підступного, цинічного і до зубів озброєного ворога у цій війні. Адже зараз Україна захищає не тільки саму себе – зараз наші хлопці вмирають за те, щоб ми жили тут спокійно і вільно в Угорщині. Якщо впаде Україна, не буде і вільної Європи. Угорську землю вже не раз топтала нога москаля. Деякі вже забули, що тут коїлося у 1956 році, які звірства робила з угорським народом, і на це дехто хоче закрити очі. Ми повинні передусім сказати самі собі, своїм друзям і дітям: «Ні війні!», «Путіну, який приїжджаю в Будапешт 17 лютого, ганьба!» Росіяни називають нас своїми братами. Але що це за люди, які вбивають своїх братів? Куди подівся їхній розум, честь і совість? Але ми бачимо, що цей путінський режим хоче за всяку ціну відтворити совєтську імперію аж до Ламаншської протоки. І Європа потроху починає розуміти, яка загроза насувається на неї зі Сходу. Зараз на перший план для усього світу виходить саме терористична Росія. Цей державний тероризм нікуди не подівся – нас голодом морили у 1932-33-му році, висилали у Сибір борців за волю України, а у ХХІ-му столітті ця держава-терорист загарбала Крим, окупувала Донбас і рветься в Європу. Ми не маємо права допустити, щоб наші діти й онуки жили в страсі, щоб відбирали наші права і свободи, топтали нашу людську гідність. Вони нехтують законами, не знають Бога. Вони ходять у православну московську церкву і до кого вони моляться? До якого Бога? Війни? Тому ми всі як один зараз будемо скандувати: «Руки геть від України!».
Доки гинутимуть українські захисники та цивільне населення в Україні? А за що гинуть малі невинні діти в дитсадках та школах? Але небезпечніша за зброю та дезінформація, потоки якої очорнюють Україну. Тому ми повинні голосно заявити: «Ні брехні! Ні брехні! Ні брехні!», «Путін забирайся з України!», «Маріуполь не забудемо!», «Мир і свободу Україні!». Дорогі друзі, я дякую вам за те, що ви всі сюди прийшли, що у ваших серцях не вмерло добро і живе Україна.
По закінченні мітингу перед посольством РФ учасники протестної акцію здійснили пішу ходу до приміщення Центру української культури.

Наш кор.