ГРОМАДА - часопис українців Угорщини

Україна є надзвичайно важливою для Угорщини. Це – наш найбільший сусід, держава, з якою ми торгуємо, і в якій проживає близько 200-тисячна угорська громада. Наша Батьківщина вітає європейський вибір розвитку України, який став визначальним елементом зовнішньої політики України після Революції Гідності. Угорщина відстоює територіальну цілісність і збереження суверенітету України, зацікавлена у тому, щоб Україна стала державою зі стабільною політичною та економічною системою і процвітаючою економікою. Цьогоріч історія наших відносин досягла чверті століття: 3 грудня ми святкуємо 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між нашими державами.

Як відомо, Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, а також всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року створили необхідні правові та політичні передумови для становлення незалежної Української Держави. Україна проголосила свою незалежність і стала повноправним суб’єктом міжнародних відносин. Хвиля визнання та встановлення дипломатичних відносин з іноземними державами була безпрецедентною. Угорщина одна з перших визнала незалежність України, слідом за Польщею і Канадою. Це відбулось 3 грудня 1991 року, коли Андраш Палді, наш Генеральний консул у Києві, та Міністр закордонних справ Анатолій Зленко підписали Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Угорською Республікою та Україною. Того дня у Києві, у будівлі по вулиці Рейтарській, 33, розпочало свою роботу Посольство Угорської Республіки в Україні – перше посольство іноземної держави в молодій державі. Отже, ми першими встановили дипломатичні відносини з сусідньою Україною і першими відкрили посольство.

6 грудня 1991 року Прем’єр-міністр Угорської Республіки Йожеф Анталл і Президент України Леонід Кравчук в Маріїнському парку урочисто підписали базовий політичний документ двосторонніх відносин – Договір про основи добросусідства і співробітництва між двома сусідніми державами. Це був перший міжнародний документ такого високого рівня, який підписала незалежна Україна. Але його підписанню передували активний угорсько-український політичний діалог та інтенсивні дипломатичні контакти. Історія становлення новітніх угорсько-українських відносин бере свій початок ще з кінця 1989 року, коли в Угорську Республіку прибула українська делегація на чолі з Міністром культури УРСР Юрієм Олененком, i вперше в сучасній історії України було підписано двосторонній протокол про співробітництво сусідніх країн у сфері культури.

А в серпні 1990 року, на запрошення Міністра закордонних справ Угорської Республіки Ґейзи Єсенскі, відбувся перший робочий візит щойно призначеного Міністра закордонних справ УРСР Анатолія Зленка до Будапешта. Міністри закордонних справ обговорили питання стану і можливостей розвитку прямих економічних, наукових, культурних зв’язків між сусідніми республіками, кроки, необхідні щодо формування сприятливих умов для розвитку національних меншин. Про зацікавленість угорської сторони у співробітництві свідчила пропозиція відкрити в Будапешті Генеральне консульство України. 27 вересня 1990 року у Києві відбулася зустріч Голови Верховної Ради УРСР Леоніда Кравчука і Президента Угорської Республіки Арпада Ґьонца, який прибув до України з офіційним візитом. Це був перший офіційний візит до України глави іноземної держави після прийняття Верховною Радою Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 року. Два президенти провели переговори, у результаті яких була прийнята Спільна Заява. В цьому міжнародно-правовому документі Українська РСР та Угорська Республіка підтверджували своє прагнення підтримувати і розвивати взаємовигідне співробітництво та добросусідські відносини, що відповідають їх національним інтересам і не спрямовані проти третіх сторін, ґрунтуються на Статуті ООН, документах Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі, загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Сторони також заявляли про невід’ємне право народів Угорщини й України на визначення свого внутрішнього і зовнішнього статусу без втручання ззовні та на здійснення свого політичного, економічного, соціального і культурного розвитку.

Угорська Республіка і Українська РСР задекларували свою готовність розвивати взаємовигідне співробітництво у політичній, економічній, екологічній, науково-технічній, культурній та інших сферах життя народів двох країн. Сторони висловили свій намір здійснити подальші кроки щодо кодифікації та захисту прав національних меншин, сприяти зближенню угорців, українців та осіб інших національностей, які проживають або тимчасово знаходяться на їхніх територіях. Вони також заявили про своє сприяння процесам зменшення військового протистояння, виключення назавжди воєнної небезпеки і загрози застосування сили в міждержавних відносинах на континенті. Підтверджуючи свій миролюбний зовнішньополітичний курс, вони заявили, що будуть продовжувати плідне співробітництво в ООН та інших міжнародних організаціях і регулярно проводитимуть консультації з міжнародних проблем, що становлять взаємний інтерес, а також з питань двостороннього співробітництва.

У квітні 1991 року Україну відвідала делегація Комісії у закордонних справах Національних Зборів Угорської Республіки, яку прийняв Голова Верховної Ради УРСР. Історичне значення у двосторонніх відносинах України й Угорщини отримав офіційний візит Голови Верховної Ради України Леоніда Кравчука до Угорської Республіки 30 травня – 1 червня 1991 року, який був першим закордонним візитом голови українського парламенту. Леоніда Кравчука прийняв Президент Угорщини Арпад Ґьонц, Прем’єр-Міністр Йожеф Антал, Голова Державних Зборів Дьордь Сабад. 31 травня в угорському парламенті було підписано дев’ять важливих двосторонніх документів, які заклали фундамент договірно-правової бази угорсько-українського співробітництва. Було підписано Декларацію про основи відносин між Угорською Республікою і Українською РСР, що розвивала і доповнювала Спільну Заяву керівників двох сусідніх держав, підписану в Києві 27 вересня 1990 року, Консульську конвенцію, Декларацію про принципи співробітництва між Угорською Республікою і Українською РСР по забезпеченню прав національних меншин.

Перші два документи де-юре визнавали Україну як суверенну державу ще за два місяці до прийняття Акту проголошення її незалежності. Зокрема, у першому з цих документів передбачалося, що його основні положення становитимуть основу для укладення відповідного міждержавного договору між Угорщиною і Україною. А заява про національні меншини означала перше у регіоні формулювання індивідуальних та колективних прав меншин, що набуло взірцевого значення, й до якого пізніше приєднались Хорватія та Словенія. Угорський міністр закордонних справ Ґейза Єсенскі 8-10 серпня 1991 року здійснив візит у відповідь на офіційний візит українського міністра закордонних справ Анатолія Зленка. Угорський міністр закордонних справ у рамках візиту до Києва також відвідав Львів та Ужгород. У Львові він прочитав лекцію у Товаристві культури львівських угорців, а в Ужгороді урочисто відкрив угорський консульський офіс, друге дипломатичне представництво Угорщини в Україні.

Отже, цей шлях вів до встановлення дипломатичних відносин 3 грудня 1991 року, й до підписання основного договору 6 грудня 1991 року. Після розпаду Радянського Союзу, вже на збудованій основі, ми розвивали наші відносини з Україною. А тепер варто зупинитися на кількох моментах сучасного стану угорсько-українських стосунків.

Стосовно наших політичних відносин, то після певних коливань минулих років, вони знову покращуються. Після візитів прем’єр-міністра Віктора Орбана та міністра закордонних справ Петера Сійярто до Києва та на Закарпаття у лютому 2016 року відбувся і візит до Будапешта Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна. Після дворічної перерви, українська дипломатія знову призначила свого представника на посаду посла України в Угорщині. Так, в особі Любові Непоп, до Угорщини прибув дипломат, який знає і любить Угорщину й чудово розмовляє угорською. Восени 2016 року відбулись дві президентські зустрічі: президента Яноша Адера і Петра Порошенка. Спочатку вони провели перемовини у Нью-Йорку, а згодом угорський Президент взяв участь у заході, присвяченому вшануванню пам’яті 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру. Восени відбудеться зустріч прем’єр-міністрів в Угорщині, переговори проведуть і міністри закордонних справ. Угорщина не тільки наголошує про свою підтримку України, але й надає серйозну допомогу дружньому сусіду. Крім надання гуманітарної допомоги, наша Батьківщина минулого та цього року прийняла на відпочинок та оздоровлення в Угорщині близько 700 дітей із зони АТО. У 2015 і в 2016 роках ми запропонували Україні по 20 місць для лікування та реабілітації важкопоранених українських військових. У проекті «Діти за мир у всьому світі» – серед ініціаторів якого поруч з Почесним консульством Угорщини в Івано-Франківській області та Фондом «Відродження Прикарпаття» виступило і Посольство Угорщини в Україні – взяло участь близько 100 000 дітей. Угорщина також надає серйозну допомогу дедалі зростаючій кількості внутрішніх переселенців в Україні, тісно співпрацюючи з Угорською Екуменічною Службою Допомоги.

Що стосується економічних та торговельних відносин, Україна є нашим другим найважливішим партнером на пострадянському просторі, після Росії. У 2013 році наш торговий обіг досяг 4,26 мільярда доларів США, який, на жаль, останніми роками значно зменшився через російсько-український збройний конфлікт, і у 2015 році склав лише 2,5 мільярда доларів США. Важливим завданням ми вважаємо пожвавлення наших економічних відносин, тому у Берегові та в Ужгороді в рамках спеціальної програми уряду Угорщини розпочали свою роботу офіси для підтримки підприємців. У Києві у вересні розпочав свою роботу угорський торговий дім. Наше посольство організувало економічні форуми у Києві, Дніпрі та Одесі, ще у 2016 році плануємо провести аналогічний економічний форум у Харкові. На цих форумах ми інформуємо про інвестиційні можливості в Угорщині, і, водночас, отримуємо інформацію про перспективи економічної співпраці з даними регіонами України. Важливим напрямком наших двосторонніх відносин є культура та освіта. Восени 2015 року великий успіх мала серія заходів під назвою «Тижні угорської культури», організована Посольством Угорщини у Києві, в рамках якої відбулись концерти, виставки, успішний показ угорського кіно. 22 жовтня, у день народження композитора Ференца Ліста, вже стала щорічною традицією організація концертів Посольством Угорщини у Національній філармонії України. Цього року ми вшановуємо 60 річницю угорської революції та боротьби за свободу 1956 року. Серія заходів, організованих Посольством Угорщини в Україні і присвячених цим визначним подіям, пройшла під патронатом Євгена Нищука, Міністра культури України. Відмінна співпраця склалась між будапештським та київським театрами оперети, в рамках якої у Київському національному академічному театрі оперети часто виступають угорські артисти, представляючи твори угорських авторів. У нашій співпраці у галузі освіти слід підкреслити програму Stipendium Hungaricum, в рамках якої ми запропонували 100 державних стипендій в Угорщині для українських студентів, а в Україні матимуть змогу навчатись за української державної підтримки 35 угорських студентів. У Київському національному лінгвістичному університеті вже 5-й рік триває викладання угорської мови, де українські студенти, які обирають відповідну спеціальність, мають змогу вивчати угорську мову та ближче ознайомитись з угорською історією, культурою та сьогоденням.

Отже, наші угорсько-українські двосторонні відносини побудовані на стійкій основі, і ми маємо усі надії на їх подальший динамічний і позитивний розвиток у майбутньому,

Д-р Ерне КЕШКЕНЬ, Надзвичайний і Повноважний
Посол Угорщини в Україні