ГРОМАДА - часопис українців Угорщини

Дьор, Рааб, Арабонна. Місто пам’ятників і “закритих балконів”, єпископська резиденція, місто двох річок і кількох мостів, місто флюгерів і декоративних оформлень фасадів будинків, місто квітів, спокою і туризму, місто бароко, місто легенд.
Дьор привертає увагу туристів своїм оформленням: будинками, пам’ятниками. За кожною такою роботою ховається оповідь, легенда. Мандруючи з ними, Дьор відкривається не тільки зору, а й уяві.

Плачуча ікона

У Базиліці м. Дьора зберігається одна з найважливіших релігійних реліквій Угорщини – герма з мощами короля Святого Ласла, яка антропологічно точно відтворює вигляд угорського короля. Цей срібний бюст, прикрашений сканню, перегородчастою емаллю і золотом – видатне творіння угорського ювелірного мистецтва початку ХV ст., найкрасивіша герма Європи і єдине достовірне зображення короля тих часів.

У центрі Базиліки висить ікона Діви Марії, поява якої в Дьйорі датується 1655 р. Її привіз з собою ірландський єпископ Вальтер Лінк, рятуючись від переслідують протестантських військ Олівера Кромвеля. Згідно з повір’ям, ця картина 17 березня 1697 р., коли в Ірландії святкували День св. Патрика, плакала кривавими сльозами. Хустка, що ввібрала криваві краплі і документ, що засвідчує цей факт, теж зберігаються тут. Передбачувана причина кри- вавих сліз картини – вигнання з Ірландії вірних католицизму священиків.

Кукурікання півня

За 300 років влади турків на окремих територіях Угорщини (ХV - ХVІІ ст.), Дьором вони володіли лише три-чотири роки. І то лише завдяки внутрішнім чварам самих містян. Одному з сепаратистів дали чин міського намісника. Існує легенда, що він залякував жителів Дьора тим, що влада турків триватиме до тих пір, поки не заспіває залізний півень на стіні фортеці. Не стерпіли жителі міста, і тоді один з них піднявся на цю стіну і закукурікав. Наступного дня почався бій, який завершився відвоюванням угорцями свого міста.

В пам’ять про ці події у Дьорі біля давньої фортечної стіни є фонтан, прикрашений флюгером-півнем та пам’ятник угор- цеві Міклошу Пальфі і австрійцю Адольфу фон Шварценбергу, під орудою яких в 1598 р. Дьор був відвойований у турків.

“Ковчег Заповіту”

За різними даними, в 1727 чи 1731 р., на свято Божого Тіла у місті проходила церковна хода. Австрійські солдати побачивши серед монахів дезертира угорської армії, якого судили за багатоженство і шахрайство, а той втік від судового вироку, – кинулися на процесію затримати злочинця. Священик, який ніс глорію, від страху упустив її на землю. Після цього випадку король Карл III вирішив спокутувати гріх перед церквою і наказав на місці інциденту встановити Ковчег Заповіту.
Пам’ятник зберігається досі.

Віра ДЯЧОК