АРХІВ
ГРОМАДИ

№3(113)
травень - червень
2011 року

Бібліотека Товариства української культури Угорщини

«Habent sua fata libelli» – і книги мають свою долю.

Ласкаво просимо до скарбниці мудрості – бібліотеки імені Маркіяна Шашкевича, що діє в Центрі української культури та документації.
Бібліотека відкрита у понеділок і середу з 14.00 по 18.00, у вівторок, четвер і п’ятницю з 10.00 до 14.00. Бажаючих навідатися до бібліотеки
про­си­мо мати з собою паспорт та картку прописки проживання.
До уваги читачів представляємо нові книжки, що поступили до біб­ліотеки.

 

• Перлини сучасної літератури

Шкляр В. М
«Залишенець. Чорний Ворон»

 «Залишенець. Чорний ворон» – роман популярного українського письменника Василя Шкляра. Він вийшов наприкінці 2009 року в київському видавництві «Ярославів вал» (і майже одночасно під назвою «Залишенець» – у харківському «Клуб сімейного дозвілля»). Книжковому виданню передувала публікація фрагменту «Суд» у газеті «Літературна Україна. Роман відтворює одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок української історії – боротьбу українських повстанців проти окупаційної влади у 1920-х роках.
Автор працював над романом майже 13 років. При його написанні автор використовував ряд історичних документів.
Ліга українських меценатів на конкурсі «Ярославів вал» віддала першість твору в номінації «Кращий історичний роман».
У 2011 році Василь Шкляр був удостоєний за роман Національної премії України імені Тараса Шевченка у галузі літератури.

Олександр Кошиць
«З піснею через світ»

Олександр Кошиць (1875-1944) – леґендарний український хоровий дириґент, композитор та етнограф. Крім того, він автор надзвичайно цікавих мемуарів про свій час, в якому йому довелося жити й творити. «З піснею через світ» – розповідь про турне Української Республіканської Капели під його орудою, яке з ініціативи Симона Петлюри розпочалося 1919 року і тривало протягом кількох літ. Виступи Капели в країнах Західної Європи та на Американському континенті не лише принесли заслужену славу колективові хору та його дириґентові, а й через пропаганду української пісні знайомили світову громадськість з культурою народу, що мешкає по обидва береги Дніпра. Волею обставин Кошиць став емігрантом, оскільки не схотів скніти під владою російсько-комуністичного режиму. Одначе, як свідчать його «Спогади» та їх логічне продовження - щоденникові записи «З піснею через світ», духовно він ніколи не поривав із своєю батьківщиною.

Ліна Костенко
«Записки українського самашедшого»

У романі описується період президентства Кучми та Помаранчева революція. Головний герой роману, 35-річний програміст, який познайомився зі своєю майбутньою дружиною ще під час Революції на граніті. Його батько – відомий перекладач, шістдесятник, що має нову молоду дружину та дуже інтровертованого сина, який фігурує під прізвиськом Тінейджер. Дружина головного героя – філолог, дослідник Гоголя. Син навчається в школі й товаришує з сусідом Борькою, сином «нового українця». Головний герой веде так звані «Записки», занотовуючи всі катастрофи, замахи, вбивства (наприклад, цинічне вбивство польською поліцією Сергія Кудрі) і скандали, про які дізнається з новин. Таким чином він намагається дати вихід своїм емоціями у скорумпованій атмосфері режиму Кучми і не скотитися до повного цинізму. Паралельно в записках знаходять своє відображення часом проблематичні стосунки головного героя зі своєю дружиною. Загальний іронічний, песимістичний, скептичний, часом знущальний тон записок під кінець кардинально міняється, коли герой переживає емоційно напружені події Помаранчевої революції.
Починаючи від назви, книга насичена ремінісценціями і прямими цитатами з Гоголя, а також з «Майстра і Маргарити» Булгакова.